736/1627/17 Про таємне викрадення чужого майна, скоєне з корисливих мотивів - 30.05.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 02 травня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 вересня 2018 року стосовно

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 02 травня 2018 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 13 вересня 2018 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.

Виключено з обвинувачення вчинення ОСОБА_1 крадіжки карти пам`яті SANDISK micro SDHC Ultra 32 GB Class10 UHS-I 48 MB/s, вартістю 355 грн, та карти пам`яті SANDISKmicro SDHC 16 GB+SD Class 4, вартістю 188 грн за недоведеністю його винуватості.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 13 липня 2017 року, знаходячись у приміщенні відділення "Нова Пошта" на пров. Вокзальному, 6 в м. Корюківка Чернігівської області, при огляді вмісту посилки, замовленої в ТОВ "НРП", таємно викрав смартфон PrestigioMultiPhone 5530 Grece Z5Duo Gold, вартістю 2 377 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений, не погоджуючись із судовими рішеннями через однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження й істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати, а кримінальне провадження стосовно нього закрити або призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що матеріали кримінального провадження не містять доказів його винуватості, отримані стороною обвинувачення докази є недопустимими. Посилається на те, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, встановлюючи його винуватість у вчиненні крадіжки, послався на одні й ті ж самі докази, які водночас підтверджують і спростовують його винуватість, допустивши тим самим суперечності.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечував проти касаційної скарги засудженого, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Однак суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 та ухвалення вироку.

Так, суд першої інстанції у вироку навів надані стороною обвинувачення докази, проте не проаналізував кожен із них з точки зору належності та допустимості, й не зазначив, що саме доводять ці докази у пред`явленому ОСОБА_1 обвинуваченні.

Зокрема, суд не дослідив обставин появи в кримінальному провадженні речових доказів - смартфону та коробки до нього, не перевірив їх на відповідність вимогам ст.ст. 87, 93 КПК України.

Крім того, як убачається з мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції, виключаючи з обвинувачення викрадення ОСОБА_1 двох карток пам`яті, а також встановлюючи його винуватість у вчинені крадіжки смартфону, послався на одні й ті ж докази, припустившись суперечностей у формулюванні своїх висновків.

З огляду на викладене, вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 не можна вважати обґрунтованим і вмотивованим, а тому він підлягає скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки суд апеляційної інстанції при розгляді провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого не виправив порушень, допущених судом першої інстанції, підлягає скасуванню й ухвала суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно й всебічно, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону проаналізувати докази, надані сторонами, дати їм юридичну оцінку з огляду на їх допустимість і достатність, та відповідно до вимог ст. 370 КПК України ухвалити законне й обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 02 травня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 вересня 2018 року стосовно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.