Постанова
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Стороженко С.О.,
Шевченко Т.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Циган Ю.В.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції,на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016090010003385,
стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ст. 185 ч. 3 Кримінального кодексу України (далі - КК України (2341-14) ).
1. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Прокурор у касаційній скарзі виклав вимогу до суду касаційної інстанції про скасування ухвали апеляційного суду стосовно засудженого ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вимогу мотивував невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженого внаслідок м`якості. Стверджує також, що апеляційним судом не дотримано вимог ст. 419 КПК України, оскільки ухвала суду не містить належних мотивів та відповідних підстав, з яких скаргу прокурора визнано необґрунтованою.
2. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1 Суд першої інстанції
За вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Також вирішено долю речових доказів та питання щодо процесуальних витрат.
2.2 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2018 року апеляційні скарги заступника прокурора Івано-Франківської області та засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2017 року стосовно засудженого ОСОБА_1 - без зміни.
2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами
ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в житло, повторно, за таких обставин.
21 березня 2016 року приблизно з 16:30 до 18:50 ОСОБА_1 зайшов у під'їзд житлового будинку АДРЕСА_2, підійшов до квартири № 9 та переконавшись, що у приміщенні квартири нікого немає, за допомогою спеціально пристосованих для цього предметів, відчинив замок вхідних дверей та зайшов всередину, де діючи умисно, таємно, повторно, викрав планшет, годинники, ювелірні вироби та інше майно, з яким з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 33 396,70 грн.
Крім того, 29 травня 2016 року приблизно з 12:00 до 19:30 ОСОБА_1 зайшов у під'їзд житлового будинку АДРЕСА_4, підійшов до квартири № 42 та переконавшись, що у приміщенні квартири нікого немає, за допомогою спеціально пристосованих для цього предметів, відчинив замок вхідних дверей та зайшов всередину, де діючи умисно, таємно, повторно, викрав грошові кошти, з якими з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 4 300 грн.
Крім того, 14 червня 2016 року приблизно о 16:00 ОСОБА_1 зайшов у під'їзд житлового будинку АДРЕСА_6, підійшов до квартири № 67 та переконавшись, що у приміщенні квартири нікого немає, за допомогою спеціально пристосованих для цього предметів, відчинив замок вхідних дверей та зайшов всередину, де діючи умисно, таємно, повторно, викрав фотоапарат, мобільний телефон, грошові кошти, з якими з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 6 755,95 грн.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Прокурор у засіданні касаційного суду підтримав касаційну скаргу прокурора, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний процесуальний кодекс України (4651-17)
4.1.1 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
4.1.2 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
5. Мотиви та висновки Верховного Суду
5.1 Щодо меж касаційного розгляду
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, як і кваліфікація дій за вказаним законом у касаційній скарзі не оспорюються.
Розгляд касаційної скарги Суд здійснює в частині перевірки доводів про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м`якості та дотримання вимог процесуального закону апеляційним судом при постановленні ухвали.
5.1 Щодо невідповідності призначеного покарання та порушень вимог процесуального закону
Суд не погоджується з доводами касаційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину через м'якість та порушень вимог процесуального закону апеляційним судом з огляду на таке.
Суд першої інстанції, обираючи покарання ОСОБА_1 врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, який раніше тричі судимий за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, що свідчить про його стійку направленість на вчинення корисливих злочинів. Обставинами, які пом`якшують покарання, визнав щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілій ОСОБА_2, та відсутність обставин, які обтяжують покарання. Зазначив також, що враховує думку потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 З огляду на що дійшов висновку про справедливість призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті.
На вказаний вирок стороною обвинувачення було подано апеляційну скаргу, за обґрунтуванням аналогічну касаційній, щодо несправедливо м`якого покарання, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, що є тяжким, дані про особу винного, який неодноразово судимий, має непогашені судимості, повторно вчинив три епізоди квартирних крадіжок, враховуючи наведене у сукупності наголошував, що призначене судом першої інстанції покарання в мінімальних межах санкції статті є явно несправедливим.
До судового рішення процесуальним законом встановлені вимоги щодо його законності, обґрунтованості і вмотивованості. В ухвалі суду апеляційної інстанції в разі прийняття рішення про залишення апеляційної скарги без задоволення мають міститись підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою [4.1.1, 4.1.2].
Наведені положення процесуального закону судом апеляційної інстанції виконані повною мірою.
В ухвалі апеляційного суду наведено мотивування щодо визнання апеляційної скарги сторони обвинувачення необґрунтованою, спростовані доводи про надто м`яке покарання, тільки з огляду на те, що воно визначено в мінімальних межах санкції статті, але яке при цьому ОСОБА_1 слід відбувати реально.
Судом при призначенні покарання була врахована тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного, у тому числі й думка потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо покарання, які претензій до ОСОБА_1 не мали.
Суд погоджується з висновками апеляційного суду також у зв`язку з тим, що судом першої інстанції ОСОБА_1 було призначено більш суворе покарання - у виді 3 років позбавлення волі, замість покарання у виді 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України, на яке орієнтувала суд в дебатах сторона обвинувачення.
З огляду на викладене, Судом не встановлено істотних порушень вимог процесуального закону та невідповідності призначеного покарання внаслідок м`якості, що були б підставами до скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
у х в а л и в:
Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2018 року стосовно засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни.
Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
Н.С. Стефанів С.О. Стороженко Т.В. Шевченко