428/10083/16-к Про умисне вбивство, скоєне у стані алкогольного сп'яніння під час виниклої сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин - 30.05.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 26 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130370001814, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Братськ Іркутської області Російської Федерації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 березня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Ухвалено рахувати ОСОБА_1 строк покарання з 28 червня 2016 року, зарахувавши у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 28 червня 2016 року до 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року до 21 березня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирішено питання речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 26 липня 2018 року зазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінений в частині обчислення строку відбування покарання та постановлено строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 26 липня 2018 року, зарахувавши у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 28 червня 2016 року до 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року до 25 липня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

В решті вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 28 червня 2016 року приблизно о 14:30 год., більш точного часу не встановлено, знаходячись у кухні квартири за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у процесі вживання спиртних напоїв із чоловіком ОСОБА_2 у ході виниклої сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин із метою вбивства останнього кухонним ножем нанесла йому по одному удару в область грудної клітини зліва та справа, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких потерпілий помер на місці вчинення злочину.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор стверджує про неправильність застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність при вирішенні питання про зарахування попереднього ув`язнення в строк покарання. Вважає, що у строк покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року (838-19) підлягає зарахуванню весь період тримання засудженої під вартою до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі у зв`язку з чим просить змінити ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 26 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 .

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Рибачук Г. А. не підтримала касаційну скаргу, оскільки питання про зарахування попереднього ув`язнення в строк покарання має вирішуватися в порядку виконання вироку.

Захисник Петрощук К. В. не заперечила проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення, правильність кваліфікації її дій за ч. 1 ст. 115 КК України та відповідність призначеного їй покарання тяжкості вчиненого злочину і даним про особу засудженої у касаційній скарзі не заперечуються та не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Також у касаційній скарзі не вказано на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть скасування оскаржуваного судового рішення.

Разом із тим, доводи сторони обвинувачення про неправильне застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України при зарахуванні судом у строк покарання строку попереднього ув`язнення, є обґрунтованими.

Частиною 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII (1402-19) ) визначено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює

правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.

Частиною 6 статті 13 Закону № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону № 1402-VIII передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Порушене стороною обвинувачення у касаційній скарзі питання стосується правильного застосування ст. 72 КК України при зарахуванні попереднього ув`язнення у строк покарання щодо осіб, які вчинили злочин до 20 червня 2017 року (включно).

Щодо вказаного питання Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновки в постанові від 29 серпня 2018 року в справі №663/537/17 (провадження №13-31кс18).

Так, у справі № 663/537/17 в провадженні № 13-31кс18 за касаційною скаргою захисника Кушнеренко Т. В. в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Апеляційного суду Херсонської області від 12 січня 2018 року зазначила, що, якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (838-19) (пряма дія Закону № 838-VIII (838-19) ).

Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII (2046-19) , то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (838-19) . У такому разі Закон № 838-VIII (838-19) має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII (2046-19) є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII (2046-19) як такого, що "іншим чином погіршує становище особи", відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.

З матеріалів провадження вбачається, ОСОБА_1, яка вчинила злочин 26 червня 2016 року, цього ж дня була взята під варту. Відповідно при зарахуванні попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII (838-19) .

Разом з тим, суд апеляційної інстанції помилково при зарахуванні попереднього ув`язнення у строк покарання не застосував вимоги ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (838-19) та зарахував період з 26 червня 2016 рокупо 20 червня 2017 року, а не по день вступу вироку в законну силу, тобто до 26 липня 2018 року.

Така позиція суду апеляційної інстанцій не узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року в справі №663/537/17, та підлягає виправленню касаційним судом, а тому ухвалу апеляційного суду в цій частині необхідно змінити, зарахувавши у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 26 липня 2018 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, оскільки у цьому порядку строк попереднього ув`язнення строк з 26 червня 2016 рокупо 20 червня 2017 року зарахований правильно.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд

у х в а л и в:

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 26 липня 2018 рокущодо ОСОБА_1 змінити: на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року (838-19) зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 26 липня 2018 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.