ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 299/3708/17
провадження № 51-8575км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Огурецького В.П.,Шевченко Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Рибачук Г.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070080000947, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_2. - адвоката Ластівки В.І. на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 12 червня 2018 року про відмову в задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
За вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 4 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 3 вересня 2017 року близько 21:00, перебуваючи в кімнаті готелю в м. Будапешт Угорської Республіки, в якій проживав разом з ОСОБА_2, спровокував на ґрунті неприязних відносин сварку з останнім, під час якої умисно заподіяв йому тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Представник потерпілого 7 травня 2019 року звернувся до Апеляційного суду Закарпатської області з апеляційною скаргою на вказаний вирок суду першої інстанції, заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд Закарпатської областіухвалою від 12 червня 2018 року відмовив у поновленні строку апеляційного оскарження.
Вимоги заяви і узагальнені доводи особи, яка її подала
Представник потерпілого у касаційній скарзі та доповненнях до неї з урахуванням Загальної декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004)
та практики Європейського суду з прав людини щодо гарантії права на апеляційне оскарженняпросить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції як таку, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, і призначити новий розгляд у цьому суді.
При цьому посилається на те, що він не був присутній під час проголошення вироку 4 квітня 2018 року, копію вироку суд йому не направив, копію вироку він отримав лише 10 квітня 2018 року, а тому, враховуючи великий обсяг апеляційної скарги і значний час на її підготовку, він не мав об`єктивної можливості подати скаргу до 4 травня 2018 року. Вважає, що, через відмову суду апеляційної інстанції у поновленні строків на апеляційне оскарження, потерпілого було позбавлено права на апеляційний перегляд вироку суду першої інстанції. Крім того, в касаційній скарзі представник потерпілого зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає процесуальному законодавству на тих підставах, що суд апеляційної інстанції помилився, прийнявши ухвалу про відмову в поновленні процесуальних строків на апеляційне оскарження вироку суду, не вирішивши при цьому питання про повернення апеляційної скарги з додатками скаржнику.
Позиції учасників судового провадження
Захисник засудженого ОСОБА_1 - Бочкор І.В. надіслав заперечення на касаційну скаргу, у якому просив залишити судові рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Від інших учасників судового провадження заперечень не надійшло.
У судовому засіданні прокурор просила відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 113 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17)
) будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 115 КПК передбачено, що при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Відповідно до ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Положеннями ч. 1 ст. 117 КПК визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального права під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Зі змісту журналу судового засідання (а.п. 81) вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 та його представник Ластівка В.І. були присутні в судовому засіданні 3 квітня 2018 року, коли суд повідомив про час проголошення судового рішення, тобто вони були обізнані з цього приводу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 395 КПКапеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Частиною 3 ст. 395 КПК передбачено, що строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення особі копії судового рішення лише для особи, яка перебуває під вартою.
Потерпілий ОСОБА_2 та його представник Ластівка В.І. не є такими особами.
З огляду на вищезазначене Суд погоджується з тим, що в апеляційній скарзі не було зазначено переконливих доводів та не надано доказів про те, що скаржник і потерпілий, в інтересах якого подано апеляційну скаргу, достовірно знаючи про прийняте судом рішення, порядок і строк оскарження, були позбавлені процесуального права та можливості своєчасно подати апеляційну скаргу про перегляд вироку суду в апеляційному порядку з урахуванням положень ч. 5 ст. 115, ст. 395 КПК.
Посилання представника потерпілого у касаційній скарзі на Загальну декларацію прав людини, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004)
та практику Європейського суду з прав людини щодо гарантії права на апеляційне оскарження не спростовує правильності висновків суду апеляційної інстанції, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані про те, що він був позбавлений можливості реалізації свого права на подання апеляційної скарги саме в порядку, передбаченому КПК (4651-17)
.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Отже, апеляційний суд, встановивши, що строк на апеляційне оскарження пропущено, а в поданому клопотанні про його поновлення не наведено поважних причин пропуску цього строку, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
З урахуванням зазначеного доводи касаційної скарги представника потерпілого про те, що суд першої інстанції не направив йому копію вироку суду
Відмовляючи представнику потерпілого у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Виноградівського районного суду Закарпатської області від 4 квітня 2018 року щодо ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції всупереч положенням, передбаченим частинами 3, 6 ст. 399 КПК, не прийняв рішення стосовно повернення апеляційної скарги, вказавши, що ухвала підлягає касаційному оскарженню.
Проте зазначене порушення кримінального процесуального закону в даному випадку не є тим істотним порушенням, яке вплинуло чи могло вплинути на законність прийнятого рішення, оскільки за наявності рішення суду про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження в порядку КПК (4651-17)
. Крім цього, це не вплинуло на можливість касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.
За таких обставин відсутні обґрунтовані підстави для задоволення вимог у касаційній скарзі.
Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 12 червня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_2. - адвоката Ластівки В.І. про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без зміни, касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Ластівки В.І. - без задоволення.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
А.М. Макаровець В.П. Огурецький Т.В. Шевченко