Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Кондрак Н.Й.,

Горошко Н.П.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Блейз І.Г.) від 06.11.2012 у справі № 2а-121/538/12

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 98179)

до Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Морська, 5, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про визнання дій незаконними,

Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2012 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2012 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 29.01.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Вищого адміністративного суду України від 03.04.2012 №К-3440/10 Касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2009 скасовано. Ухвалено в цій справі нове судове рішення, задовольнивши позов частково. Дії та бездіяльність Берегової сільської ради м. Феодосії АР Крим у зв'язку з оформленням документів щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,16 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд визнано неправомірними. Зобов'язано Берегову сільську раду м. Феодосії АР Крим розглянути заяву ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,16 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд з урахуванням рішення Берегової сільської ради м. Феодосії АР Крим від 20.07.2006 № 155 «Про підтвердження виділення земельних ділянок жителям с. Берегове». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

За результатами розгляду заяви позивача Береговою сільською радою м. Феодосії АР Крим прийняте рішення від 25.06.2012 №432, яким заяву розглянуто та вирішено, зокрема, направити проект відводу для отримання висновку до комісії з розгляду питань, пов'язаних з узгодженням документації з землеустрою, повторно розглянути заяву ОСОБА_3 після отримання позитивного висновку Комісії по проекту та відповіді на запит з Відділу Держкомзему в АР Крим щодо наявності накладень на ділянку заявника.

Дане рішення позивачем не оскаржено.

У зв'язку з добровільним виконанням постанови Вищого адміністративного суду України від 03.04.2012, постановою Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим від 07.09.2012 виконавче провадження за виконавчим листом №2а-31/09, виданим 03.04.2012 Феодосійським міським судом АР Крим, закрито.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом

Судова колегія не згодна з позицією апелянта, що державним виконавцем неправомірно закрите виконавче провадження, оскільки рішення по суті заяв позивача Береговою сільською радою м. Феодосії АР Крим ще не прийнято, що державним виконавцем не прийнято всіх заходів впливу до боржника.

Дійсно згідно ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

При цьому, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;

15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Разом з тим, відповідно до ст. 20 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Таким чином суду першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідача відсутні повноваження щодо оскарження рішень органів місцевого самоврядування та на втручання у діяльність цих органів.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

2. Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2012 у справі № 2а-121/538/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська