Постанова
Іменем України
23 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 129/251/17
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/772/974/2018
Провадження № 51 - 4 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Матієк Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.,
прокурора Парусова А.М.,
розглянув у судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020120000006 від 03 січня
2017 року, щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 20 грудня 2017 року за ст. 185 ч. 3, ст. 70 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців,
за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Миколайчука Д.Г. на вирок Апеляційного суду Вінницької області від 25 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 15 червня 2018 року
ОСОБА_1 засуджено:
- за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки
6 місяців.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 8 місяців.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 20 грудня 2017 року ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Строк відбування покарання вказано рахувати з дня взяття ОСОБА_1 під варту
17 березня 2017 року, зарахувавши у строк відбування покарання попереднє ув`язнення з 17 березня 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 : на користь РКП "Гайсинська міжлікарняна аптека" 5 053 гривні на відшкодування матеріальної шкоди; на користь потерпілого
ОСОБА_2 6 998 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 1 000 гривень моральної шкоди; на користь держави 8 456 гривень 89 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
11 грудня 2016 року приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_1 біля будинку АДРЕСА_4 із вантажного автомобіля марки "КАМАЗ" д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, повторно таємно викрав два акумулятори марки "Kinetic 190 Ah", чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 6 920 гривень 56 копійок.
25 грудня 2016 року приблизно о 05 годині 28 хвилин ОСОБА_1 у приміщенні кафе "Експрес" за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул. Уманська, 233, повторно таємно викрав гаманець з грошима та банківськими картками у ОСОБА_4, який спав у стані алкогольного сп`яніння, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 392 гривні 56 копійок.
Того ж дня приблизно 0 06 годині 29 хвилин ОСОБА_1 у приміщенні кафе "Експрес" за аналогічних обставин повторно таємно викрав гаманець у ОСОБА_5, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 800 гривень
44 копійок.
04 лютого 2017року приблизно о 03 годині ОСОБА_1 біля будинку АДРЕСА_6 із вантажного автомобіля марки "КАМАЗ" д.н. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, повторно таємно викрав два акумулятори марки "Energy Box", чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 6 998 гривень.
08 лютого 2017 року приблизно о 01 годині ОСОБА_1 шляхом зламу навісного замка вхідних дверей проник до підвального приміщення багатоповерхового будинку
за адресою: АДРЕСА_3, звідки повторно таємно викрав належні ОСОБА_6 електроінструменти, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2 795 гривень 68 копійок.
19 лютого 2017року приблизно о 02 годині ОСОБА_1 біля будинку № 117 по вул. 1-го Травня у м . Гайсин Вінницької області із автомобіля марки "ВАЗ 2102" д.н. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_7, повторно таємно викрав акумулятор марки "STARTA", чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1 400 гривень.
21 лютого 2017 року приблизно о 22 годині ОСОБА_1 шляхом зламу навісного замка вхідних дверей проник до підвального приміщення багатоповерхового будинку
за адресою: АДРЕСА_3, звідки повторно таємно викрав належні ОСОБА_8 велосипед марки "Ардіс" та інше майно, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 7 613 гривень 40 копійок.
23 лютого 2017року приблизно о 04 годині ОСОБА_1 біля будинку № 44 по вул. Заводській у м. Гайсин Вінницької області із автомобіля марки "ВАЗ 2104" д.н. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_9, повторно таємно викрав акумулятор марки "Омега ультра", чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1 570 гривень.
28 лютого 2017 року приблизно о 03 годині 30 хвилин ОСОБА_1 у приміщенні Гайсинської ЦРЛ за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул. В.Чорновола, 1, шляхом віджиму металопластикових вхідних дверей проник до аптечного пункту № 2 РКП "Гайсинська міжлікарняна аптека", звідки повторно таємно викрав гроші в сумі
5 053 гривні, чим заподіяв РКП "Гайсинська міжлікарняна аптека" матеріальну шкоду на вказану загальну суму.
05 березня 2017 року приблизно о 03 годині ОСОБА_1 шляхом віджиму металопластикових вхідних дверей проник до приміщення аптеки " Економ " за адресою: АДРЕСА_3, звідки повторно таємно викрав належні ОСОБА_10 гроші в сумі 297 гривень, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
Того ж дня, приблизно о 03 годині 30 хвилин ОСОБА_1 шляхом віджиму металопластикових вхідних дверей проник до приміщення магазину " Капітошка " за адресою: АДРЕСА_5, звідки повторно таємно викрав належні ОСОБА_11 ноутбук марки "HP Probook", мобільний телефон марки "Ergo F280 Strong" та гроші в сумі 6 120 гривень, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 9 458 гривень 85 копійок.
07 березня 2017 року приблизно о 01 годині біля будинку АДРЕСА_2 із автомобіля марки "КАМАЗ 5511" д.н. НОМЕР_4, який належить ОСОБА_12, ОСОБА_1 повторно таємно викрав два акумулятори марки "Домінатор", чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 9 200 гривень.
08 березня 2017 року приблизно о 02 годині ОСОБА_1 біля будинку № 15 по вул. 30 років Перемоги в м. Гайсин Вінницької області, вирвавши дерев`яні дошки, проник до гаражного приміщення, звідки повторно таємно викрав належні ОСОБА_13 інструменти, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму
2 928 гривень 28 копійок.
Вироком Апеляційного суду Вінницької області від 25 вересня 2018 року зазначений вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора в частині призначення покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 визнано винуватим: за ст. 185 ч. 2 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ст. 185 ч. 3 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 20 грудня 2017 року ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 8 місяців.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Указує на те, що в апеляційній скарзі прокурор зазначав про неправильне зарахування ОСОБА_1 у строк покарання попереднього ув`язнення з 17 березня 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, оскільки запобіжний захід йому в цьому кримінальному провадженні не обирався, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було обрано в іншому кримінальному провадженню, за наслідками розгляду якого ухвалено вирок Ладижинським міським судом Вінницької області від 21 червня
2017 року, однак суд апеляційної інстанції у порушення вимог ст. 420 КПК України у вироку не навів мотивів, з яких він виходив при спростуванні зазначених доводів прокурора.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою і просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 185 ч. 2,
ст. 185 ч. 3 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є необґрунтованими.
Виходячи з приписів кримінального закону правила призначення покарання, передбачені ст. 70 ч. 4 КК України, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов`язаний в остаточне покарання, призначене за сукупністю злочинів, зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 раніше судимий вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 21 червня 2017 року за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Строк відбування покарання за цим вироком ОСОБА_1 вказано рахувати з моменту затримання 17 березня 2017 року.
Згідно з вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 20 грудня
2017 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 21 червня 2017 року ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 17 березня 2017 року та зараховано у строк покарання попереднє ув`язнення та строк відбування покарання за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 21 червня 2017 року.
В межах об`єднаного кримінального провадження № 12017020120000006
ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.
Разом з тим, кримінальні правопорушення, за які ОСОБА_1 засуджено у цьому кримінальному провадженні, вчинені як до ухвалення вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 20 грудня 2017 року, так і до ухвалення вироку Ладижинського міського суду Вінницької області від 21 червня 2017 року, а тому судом правильно визначено ОСОБА_1 початок строку відбування покарання та зараховано попереднє ув`язнення з 17 березня 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Таке рішення відповідає вимогам ст. 70 ч. 4 КК України та правовому висновку про застосування ст. 72 ч. 5 КК України, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року в справі №663/537/17.
Суд апеляційної інстанції, перевіряючи доводи прокурора про неправильне зарахування ОСОБА_1 попереднього ув`язнення у строк покарання, обґрунтовано зазначив, що вони не ґрунтуються на вимогах закону.
Покарання, призначене ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.
Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги прокурора не знаходить.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17)
в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд
ухвалив:
Вирок Апеляційного суду Вінницької області від 25 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Миколайчука Д.Г. - без задоволення.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
В.В. Наставний О.П. Марчук Т.В. Матієк