Постанова
Іменем України
23 травня 2019 року
м. Київ
справа № 234/13012/17
провадження № 51-9402км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Матієк Т.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.
прокурора Ковальчука О.С.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1,
захисника Даншина С.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 22 березня 2018 року та вирок Апеляційного суду Донецької області від 17 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050390001517 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1, фактично проживаючого у АДРЕСА_2 ), раніше судимого 14 листопада 2017 року вироком Київського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
За вироком Краматорського міського суду Донецької області від 22 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 7 років 1 місяць. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2017 року більш суворим покаранням, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 1 місяць.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 28 травня 2017 року приблизно об 11:07, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, підійшов до приміщення ТОВ "Споживчий центр" - "Швидко гроші", розташоване в будинку АДРЕСА_3 . Діючи умисно, проник до приміщення ТОВ "Споживчий центр" - "Швидко гроші", де продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів, взяв у ліву руку предмет, зовні схожий на пістолет, який заздалегідь приготовив та приніс із собою в сумці та напав на потерпілу ОСОБА_3
Погрожуючи ОСОБА_3 предметом, зовні схожим на пістолет, ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами у сумі 11585 гривень з іншої кімнати офісу, де знаходився сейф та з викраденим втік, заподіявши ТОВ "Споживчий центр" - "Швидко гроші" шкоду на зазначену суму.
Крім цього, 04 липня 2017 року приблизно о 08:14 ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, зайшов в середину приміщення ТОВ "Споживчий центр" - "Швидко гроші", розташованого за вищевказаною адресою, де реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів взяв у ліву руку ніж, який заздалегідь приготовив та приніс із собою та напав на потерпілу ОСОБА_4
Погрожуючи ОСОБА_4 ножем, ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами у сумі 24962 гривні з іншої кімнати офісу, де знаходився сейф та з викраденим втік, заподіявши ТОВ "Споживчий центр" - "Швидко гроші" шкоду на зазначену суму.
Вироком Апеляційного суду Донецької області від 17 липня 2018 року вирок суду першої інстанції скасовано в частині призначення покарання. Призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього майна. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покаранням за вироком Київського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2017 року більш суворим покаранням за даним вироком остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього майна. В іншій частині вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості засудженого, ставить питання про зміну судових рішень у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Просить перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 187 на ч. 2 ст. 187 КК України, виключивши з мотивувальної частини судових рішень посилання на кваліфікуючу ознаку - "проникнення в інше приміщення".
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, думки прокурора, засудженого та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Тобто під час касаційного розгляду кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.
Оцінюючи правильність постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень з огляду на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України є обґрунтованими, а доводи прокурора щодо відсутності в діях ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки цього злочину "проникнення в інше приміщення" є безпідставними.
Так, проникнення як кваліфікуюча ознака розбою передбачає, що особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час розбою. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки "проникнення" не має.
Така позиція, зокрема, узгоджується з викладеним у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року (провадження № 13-14кс18) висновком щодо застосування норми права, - кваліфікуючої ознаки "проникнення у житло, інше приміщення чи сховище" в складі кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 КК України.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 28 травня 2017 року приблизно о 11:07 зайшов до приміщення ТОВ "Споживчий центр" - "Швидко гроші" та погрожуючи потерпілій ОСОБА_3 предметом зовні схожим на пістолет, подолавши таким чином волю останньої до опору, заволодів грошовими коштами, проникнувши до іншої кімнати офісу, де знаходився сейф та з викраденим зник. А також, він же 04 липня 2017 року приблизно 08:14 зайшов до приміщення ТОВ "Споживчий центр" - "Швидко гроші" та погрожуючи потерпілій ОСОБА_4 ножем, подолавши таким чином волю останньої до опору, заволодів грошовими коштами, проникнувши до іншої кімнати офісу, де знаходився сейф та з викраденим зник.
Доводи прокурора про те, що засуджений мав вільний доступ до приміщення товариства, є неприйнятними, оскільки дії особи, яка шляхом вільного доступу до певного приміщення вчиняє дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, що зберігається в місці з обмеженим доступом (службові приміщення, відокремлені секції магазину з обмеженим доступом, касові апарати, сейфи, тощо) мають бути кваліфіковані як поєднанні з проникненням в інше приміщення чи сховище (п. 30Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року (провадження № 13-14кс18). У даному кримінальному провадженні встановлено, що засуджений в обох епізодах злочинних діянь шляхом вільного доступу потрапив до приміщення товариства, в подальшому з метою заволодіння чужим майном із погрозою застосування насильства до потерпілих проник в інше приміщення товариства, де знаходився сейф та заволодів грошовими коштами.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність в діях засудженого всіх ознак, як суб`єктивної, так і об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, в зв`язку з чим його дії як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у інше приміщення (епізод від 28 травня 2017 року), а також як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у інше приміщення будучи особою, яка раніше вчинила розбій (епізод від 04 липня 2017 року) суд кваліфікував правильно, а тому доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є безпідставними.
Покарання засудженому призначено відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження нових злочинів, та відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України.
Вирок апеляційного суду відповідає вимогам ст. 420 КПК України.
Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, касаційна скарга має бути залишена без задоволення, а судові рішення - без зміни.
ухвалив:
Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 22 березня 2018 року та вирок Апеляційного суду Донецької області від 17 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Марчук Т.В. Матієк О.П. Могильний