539/607/16-к Про таємне викрадення з території господарства належний потерпілому металевий масляний гідравлічний домкрат, а також умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, скоєне під час сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ході спільного вживання спиртних напоїв, від яких потерпілий помер у лікарні - 23.05.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170240001253, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не судимого в порядку ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 121 КК,

за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 3 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 21 березня 2017 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 3 червня 2016 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі:

- за ч. 1 ст. 185 КК - на строк 1 рік;

- за ч. 2 ст. 121 КК - на строк 7 років.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Апеляційний суд Полтавської області 21 березня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 3 жовтня 2015 року близько 01:00 шляхом вільного доступутаємно викрав з території господарства ОСОБА_2 належний останньому металевий масляний гідравлічний домкрат в/п 15 т вартістю 387,5 грн.

Крім того, 9 листопада 2015 року близько 19:00 ОСОБА_1, перебуваючи у будинку за місцем проживання ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, під час сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ході спільного вживання спиртних напоїв, маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, тримаючи в руці військовий шкіряний ремінь з пряжкою, з великою силою умисно завдав ним ОСОБА_3 не менше 10 ударів по спині та голові, а також металевою частиною ременя - не менше 3 ударів у життєво важливу частину тіла - голову, після чого ногою, взутою в черевик, з великою силою завдав не менше 3 ударів у життєво важливі частини тіла - грудну клітку та живіт ОСОБА_3

У результаті умисних злочинних дій ОСОБА_1 ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, від яких помер у лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2. Причиною смерті ОСОБА_3 стала закрита черепно-мозкова травма, що супроводжувалася крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Аргументуючи вимогу, засуджений посилається на те, що:

- суд дав неналежну оцінку показанням свідків, які в суді повністю підтвердили його власні показання про те, що він дійсно два рази вдарив потерпілого пряжкою ременя по спині та обличчю, однак це було кількома днями раніше,після цього потерпілого ще бачили інші особи, він нормально пересувався та спілкувався;

- показання свідків щодо кількості завданих ним ударів також співпадають з його поясненнями, однак не узгоджуються з висновками експертиз, з яких убачається завдання потерпілому близько 40 ударів, та з кількістю ударів, зазначених у вироку;

- не спростовано його показань про те, що після нього потерпілого також били ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ;

- суд першої інстанції не допитав очевидця події ОСОБА_4, а суд апеляційної інстанції не звернув уваги на показання цього свідка про те, що під час досудового розслідування на нього було здійснено тиск з боку працівників слідства.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні:

- засуджений підтримав касаційну скаргу;

- прокурор вважав судові рішення законними та обґрунтованими і просив залишити їх без зміни.

Мотиви Суду

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення чужого майна та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 185 КК у касаційній скарзі не оскаржуються.

Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

У частинах 1, 2 ст. 419 КПК зазначено, що в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких цю скаргу визнано необґрунтованою.

Разом із тим вказані вимоги закону при розгляді цього провадження апеляційним судом залишилися невиконаними.

З матеріалів провадження вбачається, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 419 КПК, оскільки не навів мотивів, з яких виходив при постановленні ухвали, та підстав, на яких апеляційні скарги засудженого та захисника визнав необґрунтованими.

Засуджений ОСОБА_1 та захисник Маліченко Д.В.в апеляційних скаргах порушували питання про те, що суд першої інстанції при ухваленні вироку не звернув уваги, у тому числі, на такі доводи сторони захисту:

1) Суд на порушення вимог ст. 374 КПК не зазначив мотивів неврахування окремих доказів.

Зокрема, суд навів у вироку показання свідка ОСОБА_6, яка показала, що разом з ОСОБА_7 приходила до будинку ОСОБА_3, який ледве говорив, був побитий. Вона спитала, хто його побив, на що той начебто сказав "ОСОБА_4". Напередодні, можливо, за 2 дні до цього, вона також приходила до ОСОБА_3 та бачила його на подвір`ї біля хвіртки з побитою головою. На голові була зеленка. Тоді ОСОБА_3 їй казав, що це ОСОБА_1 побив його ременем по голові.

Разом із тим, суд таким показанням свідка оцінки не дав і незважаючи на те, що свідок надала відомості про побиття потерпілого іншою особою, визнав її показання такими, що підтверджують винуватість ОСОБА_1

2) Під час досудового розслідування на свідка - очевидця події ОСОБА_4, який не був допитаний під час розгляду провадження судом першої інстанції у зв`язку з розшуком, але показання якого під час слідчого експерименту покладено в основу вироку, було здійснено тиск з боку працівників слідства.

З аудіозапису судового засідання суду апеляційної інстанції вбачається, що свідок ОСОБА_4 підтвердив вплив на нього з боку правоохоронних органів.Крім того, його показання в апеляційному суді відрізняються від показань, наданих ним під час слідчого експерименту. Однак суд апеляційної інстанції не надав оцінки цьому факту і взагалі не навів в ухвалі змісту показань свідка ОСОБА_4,обмежившись вказівкою на те, що під час допиту апеляційним судом цього свідка було спростовано версію сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_1 до заподіяння потерпілому смертельних тілесних ушкоджень.

Зазначених у скаргах доводів щодо допущених судом першої інстанції порушень вимог кримінального процесуального закону, які, на думку сторони захисту, є істотними, оскільки перешкодили чи могли перешкодити суду прийняти законне та обґрунтоване судове рішення, апеляційний суд в ухвалі не навів, належним чином не перевірив та не дав на них конкретних, чітких та аргументованих відповідей. Натомість суд обмежився формальною вказівкою на відсутність істотного порушення вимог кримінального процесуального закону під час досудового розслідування та судового розгляду, законність і обґрунтованість вироку з дослівним дублюванням його мотивувальної частини.

При цьому Суд звертає увагу на відсутність повноважень у касаційного суду на оцінку доказів і встановлення нових обставин.

Таким чином, апеляційний суд допустив порушення частин 1 та 2 ст. 419 КПК, що ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування.

З урахуванням зазначених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону Суд не вбачає підстав для надання оцінки доводам у касаційній скарзі в іншій частині. Водночас, враховуючи, що вказані у скарзі засудженого недоліки можуть бути усунуті на стадії апеляційного розгляду, його касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 436 КПК.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК (4651-17) , надати оцінку всім доводам в апеляційних скаргах та прийняти законне й обґрунтоване рішення.