Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Загородній А.Ф., Олексієнко М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.11.2011 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 р. у справі за позовом прокурора Первомайського району Автономної Республіки Крим в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим до Державного підприємства радгосп-завод ім. 1-го Мая про стягнення заборгованості,-

У жовтні 2011 року УПФУ в Первомайському районі Автономної Республіки Крим, в особі якого діє прокурор Первомайського району Автономної Республіки Крим, звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 77008,99 грн., а саме: штрафних санкцій в розмірі 19933,96 грн., пені в розмірі 44720,29 грн.. витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 в розмірі 847,98 грн. та витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 в розмірі 11506,76 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.11.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 р., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь УПФУ в Первомайському районі Автономної Республіки Крим витрати на виплату і доставку пільгової пенсії за Списком № 1 в розмірі 847,98 грн. та витрати на виплату і доставку пільгової пенсії за Списком № 2 в розмірі 11506,76 грн. станом на 26.09.2011 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що ДП радгосп-завод ім. 1-го Мая зареєстроване в УПФУ в Первомайському районі Автономної Республіки Крим як платник страхових внесків.

04.05.2011 р. УПФУ в Красноперекопському р-ні Автономної Республіки Крим на адресу УПФУ в Первомайському районі Автономної Республіки Крим направлено розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з відповідача за пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з травня 2011 року в розмірі 847,98 грн.

08.09.2011 р. на адресу ДП Радгосп-завод ім. 1 Мая направлено розрахунок щомісячних фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2, а саме в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з вересня 2011 року в розмірі 11506,76 грн.

05.08.2011 р. УПФУ в Первомайському р-ні АР Крим прийнято рішення № 121 про застосування до відповідача на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 19933,96 грн. та нарахування пені в розмірі 44720,29 грн. за період з 20.10.2010 р. по 19.07.2011 р.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що за правилами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суди виходили з того, що позивачем рішення № 121 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені прийнято 05.08.2011 р. на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який втратив чинність з 01.01.2011 р., а тому правові підстави для застосування відповідних санкцій до відповідача відсутні.

З висновками судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Так, відповідно до абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період з 01.01.2011 р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Абзацом 6 цього пункту передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 р., в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 р. не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій виникла до 01.01.2011 р., тобто в період дії пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому органи Пенсійного фонду мають право здійснювати контрольні функції щодо правильності нарахування, своєчасності та сплати страхових внесків і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосовувати штрафні санкції також і після цієї дати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 03.07.2012 р. (№ 21-157а12), від 26.03.2013 р. (№ 21-71а13), 19.11.2013 р. (21-327а13) та від 11.03.2014 р. (21-465а13).

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 244 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції та зміну рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 225, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим задовольнити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 р. скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.11.2011 р. змінити, скасувавши в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1-го Мая на користь Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим заборгованість зі сплати штрафних санкцій і пені в розмірі 64654 (шістдесят чотири тисячi шiстсот п'ятдесят чотири) грн. 25 коп.

В решті постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.11.2011 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .