653/1897/16-к Про порушення Правил дорожнього руху та скоєння зіткнення із іншим автомобілем, внаслідок чого пасажири останнього отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я - 16.05.2019 Прийняття

за касаційною скаргою ОСОБА_1, щодо якого закрито кримінальне провадження, на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 12 червня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 27 вересня 2018 року щодо нього.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 12 червня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 286 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.

На підставі ст. 49 ч. 1 п. 2, ст. 74 ч. 5 КК України ОСОБА_1 звільнено від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, 21 серпня 2013 року близько 13 години ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем М-2140 д.з. НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Шосе Фрунзівське, м. Генічеськ, Херсонської області в бік с. Фрунзе Генічеського району Херсонської області, в порушення вимог п.п. 10.1,10.4 та 11.3 "Правил дорожнього руху України", затверджених Постановою Кабміну України 10.10.2001 року № 1306, завчасно не зайнявши крайнє ліве положення, в межах смуги обраного напрямку руху, не утримавшись від виїзду на зустрічну смугу руху, розпочав поворот ліворуч на прилеглу територію, виїхавши на зустрічну смугу руху, та безпосередньо перед початком повороту ліворуч не переконався в тому, що на час виконання цього маневру не буде створено небезпеки для інших учасників руху, незважаючи на те, що до місця наміченого маневру наближався автомобіль ВАЗ 21099, який виконував обгін, допустив необачність і не утримався від здійснення повороту ліворуч доти, доки автомобіль ВАЗ 21099 д.з. АР НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 не завершить обгін, що призвело до зіткнення зазначених транспортних засобів та подальшого контактування автомобіля ВАЗ-21099 з деревом.

Внаслідок вказаних подій пасажир автомобіля ВАЗ 21099 д.з НОМЕР_2 ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 249/Г від 04.10.2013 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості по критерію тривалості розладу здоров`я. Інший пасажир цього ж автомобілю ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Вказані наслідки знаходяться в причинному зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 27 вересня 2018 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області Шабуняєва К.С. задоволено, скасовано вирок суду першої інстанції та на підставі ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч. 1 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрито.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить вирок та ухвалу щодо нього скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, не погоджуючись з висновками суду про наявність у його діях складу злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України. Посилаючись на вирок Генічеського районного суду від 11 грудня 2017 року, яким ОСОБА_2 визнано винним і засуджено, вважає, що прямим наслідком (причинним зв`язком) отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_3, ОСОБА_4 стали саме дії іншого водія ОСОБА_2, пасажирами автомобіля якого вони були. Вважає, що вирок суду не відповідає вимогам ст. 374 КПК України. Також вказує на те, що суд не дав оцінки висновку автотехнічної експертизи № 150/05 від 11.09.2015 року, яким беззаперечно підтверджено його невинуватість, а суд апеляційної інстанції не дав ґрунтованої відповіді на аналогічні доводи апеляційної скарги та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про допит експерта ОСОБА_5, який склав цей висновок.

Заперечень на касаційну скаргу від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

Доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом апеляційної інстанції під час перегляду кримінального провадження в апеляційному порядку є обґрунтованими з огляду на наступне.

Так, ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі, не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, зазначив, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а вирок не відповідає вимогам ст. 374 КПК України.

Зокрема, ОСОБА_1 звернув увагу апеляційного суду на те, що суд першої інстанції обмежився переліченням досліджених доказів у справі, а саме показів свідків, потерпілих, та послався на письмові докази у кримінальному провадженні, проте належної правової оцінки їм не дав. На думку ОСОБА_1, його дії не знаходилися у прямому причинному зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень пасажирами автомобіля ВАЗ-21099 під керуванням ОСОБА_2, який рухався з перевищенням дозволеної швидкості руху та виконував маневр обгону на ділянці дороги, де його виконання заборонено, що підтверджується зокрема вироком Генічеського районного суду від 11 грудня 2017 року щодо останнього. Крім іншого зазначив, що він не здійснював поворот ліворуч на прилеглу територію, як про це зазначено у вироку, а здійснював поворот ліворуч на перехресті, яке позначене дорожніми знаками пріоритету 2.3 - головна дорога. На думку ОСОБА_1, зазначені суперечності у вироку вказують на його невідповідність вимогам ст. 374 КПК України.

Суд апеляційної інстанції не надав ґрунтовних та мотивованих відповідей на такі доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, не з`ясував вкакзаних обставин та в ухвалі не зазначив підстав, з яких такі її доводи визнано необґрунтованими.

Не звернув уваги апеляційний суд і на обставину того, що у вироку суду є посилання на висновок автотехнічної експертизи № 150/05 від 11 вересня 2015 року складений експертом ОСОБА_5, проте не зазначено в якій його частині підтверджується вина саме ОСОБА_1, оскільки цей висновок стосується дій водіїв двох автомобілів під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 На думку ОСОБА_1 зазначений висновок експертизи беззаперечно підтверджує його невинуватість у скоєнні інкримінованого йому злочину.

Не дав мотивованої відповіді апеляційний суд і на доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції послався у вироку на покази експерта ОСОБА_5 як на доказ вини ОСОБА_1, в той час як в матеріалах справи відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове засідання і допит вказаного експерта. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції не допитував експерта Костогриза Г.Г. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив клопотання про допит експерта ОСОБА_5, в судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_1 . - адвокат Волвенко О.І. продублював таке клопотання, проте суд апеляційної інстанції відмовив у його задоволенні з підстав не передбачених для цього процесуальним законом.

Таким чином, апеляційний суд порушив вимоги ст. 419 КПК України при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 і дійшов передчасного висновку про законність вироку суду першої інстанції.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга ОСОБА_1 . - задоволенню частково.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, перевірити доводи апеляційної скарги та інші доводи касаційної скарги, в тому числі і щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК (4651-17) України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.