2270/6945/12 Про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників - 29.01.2013 Прийняття

розглянувши порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У листопаді 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою від 22 листопада 2012 року Хмельницький окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. У скарзі останній просить постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтуванні своїх вимог апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що, як наслідок, призвело до невірного її вирішення та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, та підтверджено під час апеляційного розгляду, 28 вересня 2012 року відповідач провів камеральну перевірку податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на користь платників податку, та сум утриманого з них податку за податковий період 4 квартал 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №775/17/НОМЕР_1 від 28.09.2012 року.

У ході перевірки представники податкового органу виявили та відобразили в акті порушення позивачем вимог п.3.6 Порядку заповнення податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року № 1020 (z0046-11) . Вказане порушення полягає у допущенні фізичною особою-підприємцем при заповненні та поданні звіту форми 1-ДФ помилки у графі "Ознака доходу", де замість значення "101" вказане значення "1".

На підставі висновків перевірки, викладених у зазначеному акті, податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0013541700 від 01 жовтня 2012 року. Даним рішенням позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників в сумі 510 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу щодо допущення позивачем вказаного порушення є помилковими, а тому прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення належить скасувати як протиправне.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із такою позицією суду першої інстанції, з огляду на таке.

Підпункт "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України встановлює обов'язок осіб, які мають статус податкових агентів, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Порядок заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України визначено Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 р. N 1020 (z0046-11) (далі -Порядок).

Згідно із п.3.2 Порядку у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні. Пункт 3.6. Порядку передбачає, що у графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.

Відповідно до п. 119.2. ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Зі змісту даної норми випливає, що платник податку несе відповідальність у випадку допущення помилки, що полягає у заниженні або завищенні, іншому перекрученні дійсних даних про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків або про суми утриманого з них податку.

Із матеріалів справи слідує, що суми доходів зазначені позивачем правильно, а наявність помилки в частині ознаки доходу жодним чином не вплинула на податкові зобов'язання позивача, що свідчить про відсутність у діях позивача ознак порушення, відповідальність за яке передбачена п. 119.2. ст. 119 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року - без змін.