Постанова
Іменем України
11 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 187/591/17
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/774/1744/18
Провадження № 51 - 10347 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Марчука О.П., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Тімчинської І.О.,
прокурора Парусова А.М.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040520000116 від 11 березня 2017 року, щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 185 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката
Стрижака Є.Ю. на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1
Зміст судових рішень і встановлені обставини
Вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого
2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Ухвалено стягнути зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 47 513 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та на користь держави 300 гривень процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
На зазначений вирок суду першої інстанції засуджений ОСОБА_1 21 липня
2018 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2018 року, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник СтрижакЄ.Ю., діючи в інтересах засудженого
ОСОБА_1, просить ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження і повернення апеляційної скарги скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та поновити засудженому ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження вироку Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2018 року. Вважає, що ОСОБА_1 не мав об'єктивної можливості у встановлені строки оскаржити вирок щодо нього. Указує на те, що проголошення вироку відбулось за відсутності захисника і ОСОБА_1 не міг належним чином себе захистити. Зазначає, що з
19 липня 2017 року по 10 липня 2018 року засуджений перебував на лікарняному у зв'язку з переломом ключиці, однак, незважаючи на стан здоров'я ОСОБА_1, його було доставлено в судове засідання 27 лютого 2018 року та проголошено вирок. Звертає увагу на те, що у ОСОБА_1 не було фінансової можливості звернутись до адвоката для написання апеляційної скарги.
Заперечень на касаційну скаргу захисника Стрижака Є.Ю. від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника Стрижака Є.Ю. необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370, ст. 418 ч. 2 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (ст. 399 ч. 3 КПК України).
За змістом ст. 395 ч. 2 п. 1 та ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Суд апеляційної інстанції за заявою особи може поновити цей строк, якщо визнає причини пропущення процесуального строку поважними.
Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, Апеляційний суд Дніпропетровської області послався на підставу для повернення, передбачену ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.
Правило дотримання тридцятиденного строку на оскарження вироку суду першої інстанції з дня його проголошення, передбачене ст. 395 ч. 2 п. 1 КПК України, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.
За змістом ст. 117 ч. 1 КПК України строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області щодо ОСОБА_1 ухвалено та проголошено 27 лютого 2018 року за участю ОСОБА_1 Того ж дня, він отримав копію вироку. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання з випробуванням. Зазначений вирок набрав законної сили 30 березня 2018 року.
Разом з тим, засуджений з апеляційною скаргою звернувся 21 липня 2018 року, тобто поза межами встановленого строку. У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку від 27 лютого 2018 року причини пропуску цього строку ОСОБА_1 пов'язував з тим, що під час проголошення вироку він не мав захисника, а сам не розумів питання строків апеляційного оскарження і у період з
19 липня 2017 року по 10 липня 2018 року перебував на лікарняному у зв'язку з переломом ключиці.
Згідно із журналом судового засідання від 27 лютого 2018 року та аудіозаписом, який міститься на технічному носії фіксації кримінального провадження в суді першої інстанції, ОСОБА_1 заявив про повне визнання вини та зазначив, що не потребує послуг захисника і буде здійснювати захист своїх прав та законних інтересів самостійно, не пов'язував таку позицію з відсутністю коштів чи станом свого здоров'я. Під час проголошення вироку сторонам було роз'яснено порядок і строки оскарження вироку. Будь-яких заяв чи клопотань з даного приводу ОСОБА_1 не заявляв.
Як убачається із копій медичних документів, які засуджений ОСОБА_1 долучав до свого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, а саме: фотокопії рентгенівських знімків від 19 липня 2017 року та 21 липня 2017 року, копії запису лікаря від 19 липня 2017 року про встановлення ОСОБА_1 відповідного діагнозу, то вони не містять даних про перебування ОСОБА_1 на лікарняному як у період з дня проголошення вироку 27 лютого 2018 року по день набрання ним законної сили 30 березня 2018 року, так і до 10 липня 2018 року, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції у своєму рішенні. Довідок про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 надано не було.
Що стосується копії записів лікаря КЗОЗ КМР "ЦПМСД № 3" від 21 грудня 2017 року та 10 липня 2018 року, які додано захисником Стрижаком Є.Ю. до касаційної скарги, то вони не були надані суду апеляційної інстанції та не були предметом його дослідження. Крім того, вони містять лише дані про звернення ОСОБА_1 до лікаря в конкретні дні, а саме 21 грудня 2017 року про встановлення йому відповідного діагнозу та 10 липня 2018 року про видалення йому гіпсової/фіксуючої пов'язки. Даних про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 зазначені документи також не містять.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання засудженого
ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку від
27 лютого 2018 року щодо нього, суд апеляційної інстанції виходив із обставин, зазначених саме у його клопотанні, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин для поновлення цього строку. Такий висновок ґрунтується на зазначених вимогах кримінального процесуального закону та відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.
Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника Стрижака Є.Ю. та скасування ухвали апеляційного суду про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження і повернення апеляційної скарги не знаходить.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд
ухвалив:
Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника - адвоката Стрижака Є.Ю. - без задоволення.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
В.В. Наставний О.П. Марчук О.П. Могильний
' 'p'