ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 626/549/16-к
провадження № 51-7668 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря
судового засідання КротаІ.М.,
прокурора Гладкого О.Є.,
захисника КузьмінаС.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами прокурора, засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Красноградського районного суду Харківської області від 02 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2018 року стосовно
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_4
уродженця с. Петрівка Красноградського району
Харківської області, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_5
уродженця с. Верхнє Лісічанського району
Луганської області, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_2
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Красноградського районного суду Харківської області від 02 червня 2017 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2018 року, засуджено:
- ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, на строк 2 роки,
- ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, на строк 2 роки.
За вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винуватими у вчиненні злочинів за таких обставин.
Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, працюючи водіями автотранспортних засобів, будучи матеріально відповідальними особами, за попередньою змовою групою осіб разом з операторами з добування нафти Єфремівський ЦВНГК ГПУ "Шебелинкагазвидобування" ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, контролерами (охоронниками) ТОВ "Бастіон-Сервіс" ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, підприємцем ОСОБА_11, які вироком Красноградського районного суду Харківської області від 20 травня 2016 року засуджені за ч. 3 ст. 191 КК України, та з іншою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, вчинили привласнення та розтрату газового конденсату, а саме: 06 грудня 2013 року - 6,873 т на загальну суму 42 681 грн 33 коп, 10 жовтня 2014 року - 6,899 т на загальну суму 73 060 грн 41 коп, 14 березня 2014 року - 10,725 т на загальну суму 68 532 грн 75 коп, 06 жовтня 2014 року - 10,583 т на загальну суму 112 073 грн 97 коп, 08 жовтня 2014 року - 10,865 т на загальну суму 115 060 грн 35 коп, 09 жовтня 2014 року - 10,795 т на загальну суму 114 319 грн 05 коп, 23 грудня 2014 року- 10,865 т на загальну суму 115 060 грн 35 коп, який поставлявся на Хрестищенські ГСК в с. Першотравневе Красноградського району Харківської області, заподіявши матеріальної шкоди ГПУ "Шебелинкагазвидобування" у вказаному розмірі.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам засуджених, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду: - не переглянув рішення суду першої інстанції про зміну міри запобіжного заходу обвинуваченим; - не врахував усіх доводів його апеляційної скарги щодо безпідставного виключення з обвинувачення ст. 28 КК України та перекваліфікації дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з ч. 5 на ч. 3 ст. 191 КК України; - не зазначив підстав, з яких визнав її необґрунтованою та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у касаційних скаргах, доводи яких є аналогічними, просять скасувати судові рішення стосовно них через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та їх особам, призначивши новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги засуджені мотивують тим, що суд першої інстанції при призначенні покарання не застосував принцип індивідуалізації покарання, призначив надмірно суворе покарання без врахування усіх обставин, що пом'якшують покарання, та даних про їх особи. Крім того, вказують на те, що судові інстанції неправильно кваліфікували їхні дії за епізодом від 23 грудня 2014 року, оскільки злочин не було доведено до кінця.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Кузьмін С.О. підтримав касаційні скарги засуджених, просив їх задовольнити, касаційну скаргу прокурора підтримав лише в частині скасування ухвали суду апеляційної інстанції.
Прокурор підтримав подану касаційну скаргу, просив її задовольнити та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, касаційні скарги засуджених підтримав у частині скасування ухвали суду апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Тобто в ухвалі слід проаналізувати всі доводи, зазначені в апеляційній скарзі, та зіставити їх з наявними у справі доказами, дати на кожен із них вичерпну відповідь.
Цих вимог закону суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не дотримався.
Згідно з матеріалами кримінального провадження, прокурор, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не погоджуючись із вироком Красноградського районного суду Харківської області від 02 червня 2017 року, подали апеляційні скарги.
У поданих апеляційних скаргах прокурор указував на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, обвинувачені - на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та їх особам внаслідок суворості.
Зокрема, обвинувачені на обґрунтування своїх доводів у апеляційних скаргах посилались на неврахування в достатній мірі судом першої інстанції при призначенні їм покарання даних про їхні особи, а також усіх обставин, що пом'якшують покарання, зокрема, визнання вини, щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, часткового відшкодування шкоди.
Крім того, обвинувачені, обґрунтовуючи свої доводи, зазначали про те, що усі інші співучасники злочинів, засуджені раніше, були звільнені від відбування призначених покарань з випробуванням. У той же час можливість застосування до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 положень ст. 75 КК України судом узагалі не розглядалась.
Однак, колегія суду апеляційної інстанції, зазначивши зміст апеляційних скарг учасників процесу, належним чином указаних доводів не перевірила, не навела переконливих мотивів для їх спростування та не зазначила підстав, через які залишила їх без задоволення.
Наведене свідчить про те, що ухвала суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, а тому підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Під час нового апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції повинен врахувати викладене, перевірити належним чином усі доводи, наведені в апеляційних скаргах, і ухвалити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
У зв'язку зі скасуванням ухвали Апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2018 року, на виконання якої ОСОБА_4 поміщений до установи для відбування покарання, він підлягає звільненню.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
постановив:
Касаційні скарги прокурора, засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2018 року стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Звільнити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з установи виконання покарань.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
Н.О. Марчук А.М. Макаровець В.К. Маринич