659/282/18 Про незаконне придбання наркотичного засобу та його зберігання з метою особистого вживання, без мети збуту - 11.04.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Пестрецової Р.Г. на вирок Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 14 червня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 28 серпня 2018 року стосовно

ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця та мешканця АДРЕСА_1

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 14 червня 2018 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 28 серпня 2018 року, ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винувати у тому, що він у кінці жовтня 2017 року, неподалік від смт. Нижні Сірогози Нижньосірогозького району Херсонської області, незаконно придбав, знайшовши, 4 верхівки з кущів рослин коноплі, які переніс на горище свого будинку, що на АДРЕСА_1 у вищезазначеному населеному пункті, висушив та зберігав з метою особистого вживання, без мети збуту.

22 грудня 2017 року під час обшуку домоволодіння № АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_3 працівниками поліції було виявлено та вилучено незаконно придбаний наркотичний засіб - канабіс, масою 1332,4 г, що становить великий розмір.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Пестрецова Р.Г., не погоджуючись із судовими рішення, постановленими стосовно ОСОБА_3, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд першої інстанції під час судового розгляду безпосередньо не дослідив речовий доказ, який до того ж не був відкритий у порядку ст. 290 КПК України, свої висновки обґрунтував лише визнавальними показаннями обвинуваченого. Посилається на те, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без задоволення її апеляційну скаргу, не навів в ухвалі переконливих аргументів на спростування всіх доводів її скарги, зокрема щодо версії сторони захисту про належність наркотичного засобу іншим особам, не зазначив підстав, з яких визнав їх необґрунтованими, та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Крім того, захисник посилається на порушення права ОСОБА_3 на захист під час досудового розслідування.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримала касаційну скаргу, просила її задовольнити, скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Прокурор заперечував проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Мотиви Суду

Положенням ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

У поданій касаційній скарзі захисником порушується питання щодо безпідставного засудження ОСОБА_3 за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Проте зазначені доводи сторони захисту суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Так, при перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свій висновок про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону суд першої інстанції зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Той факт, що засуджений незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб, без мети збуту, у великих розмірах, підтверджується, зокрема, даними, що містяться в протоколі обшуку, постанові про визнання речовим доказом, висновку експерта.

Також суд першої інстанції врахував показання самого обвинуваченого, який повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину та надав детальні пояснення про обставини незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дотримався вимог ст. 22, ч. 1 ст. 337 КПК України щодо змагальності сторін, рівності прав на збирання та подання доказів і судового розгляду в межах висунутого обвинувачення.

Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами кримінального провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їх належність та допустимість, з урахуванням положень статей 85, 86, 94 КПК України.

Суд уважає, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, належним чином обґрунтовані та вмотивовані, а його вирок відповідає вимогам статей 370, 374 КПК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою захисника, зміст якої є аналогічний змісту касаційної скарги, відповідно до вимог статей 404, 405, 407, 412- 414 КПК України перевірив зазначені в ній доводи, в тому числі щодо належності наркотичного засобу іншій особі, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які залишив їх без задоволення, при цьому належним чином умотивував своє рішення.

Колегія суддів касаційного суду погоджується також з висновком суду апеляційної інстанції про безпідставність доводів захисника, висловлених як в апеляційній, так і в касаційній скаргах, про порушення права ОСОБА_3 на захист під час досудового розслідування у зв'язку з незабезпеченням його послугами захисника через наявність у останнього психічних вад. За матеріалами кримінального провадження, вбачається, що захисник ОСОБА_3 був призначений ще 02 лютого 2017 року, в той час як відомості про психічний стан ОСОБА_3 були отримані лише 13 лютого 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

З огляду на викладене, Суд уважає, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає, оскільки не містить переконливих доводів на спростування зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника Пестрецової Р.Г. залишити без задоволення, а вирок Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 14 червня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 28 серпня 2018 року стосовно ОСОБА_3 - без зміни.