400/1/18 Про таємне викрадення чужого майна - 09.04.2019 Прийняття

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Короля В.В. та Огурецького В.П.,

секретаря судового засідання Бруса Ю.І.,

(в режимі відеоконференції) Горбунова Р.В.,

прокурора Дегтярук О.К.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_2 - Горбунова Р.В. на вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2018 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120171202600000343 від 04 серпня 2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Знамянки, Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не мав,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 185; частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 13 березня 2018 року ОСОБА_2 засуджено до покарання у виді обмеження волі за частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 185 КК на строк 1 рік обмеження волі; за частиною 2 статті 185 КК - на строк 1 рік 6 місяців.

Згідно з статтею 70 КК ОСОБА_2 призначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі статті 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладено на нього обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 цього Кодексу.

Також за цим вироком засуджено ОСОБА_3 та ОСОБА_4, судові рішення щодо яких у касаційному порядку не оскаржуються, а тому не переглядаються.

Апеляційний суд Кіровоградської області 09 серпня 2018 року ухвалив новий вирок, за яким скасував вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 13 березня 2018 року щодо ОСОБА_2 у частині призначеного покарання.

ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі за частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 185 КК на строк 1 рік; за частиною 2 статті 185 КК - на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі частини 1 статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

Відповідно до статей 75, 104 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладено на нього обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 цього Кодексу.

У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про зміну вироку апеляційного суду в частині призначеного покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Вважає, що апеляційний суд неправильно застосував частину 3 статті 61 та статтю 104 КК, оскільки ОСОБА_2 під час судового провадження і на момент проголошення вироку був повнолітнім.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав касаційну скаргу, доводи прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Мотиви Суду

Висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 за частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 185; частиною 2 статті 185 КК та правильності кваліфікації його дій захисник не оспорює та не заперечує, а тому суд касаційної інстанції переглядає кримінальне провадження в межах заявлених касаційних вимог.

Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник у касаційній скарзі зазначає, що ОСОБА_2 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку з чим під час досудового і судового провадження його підзахисний не мав статусу неповнолітнього.

Проте доводи захисника про неправильне застосування частини 3 статті 61 та статті 104 КК колегія суддів визнає неприйнятними.

Відповідно до частини 3 статті 61 КК обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.

Апеляційний суд, враховуючи положення частини 3 статті 61 КК, змінив вирок суду першої інстанції, за яким ОСОБА_2 було призначено покарання у виді обмеження волі, та призначив покарання у виді позбавлення волі. А також, застосувавши крім статті 75 КК і статтю 104 КК, звільнив ОСОБА_2

Згідно зі статтею 104 КК, звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею. Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до арешту або позбавлення волі. Іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 5 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх" (va005700-04) судам роз'яснено, що звільнення неповнолітніх від покарання з випробуванням застосовується на тих же підставах, що й дорослих (статті 75- 78 КК), з урахуванням особливостей, визначених у статті 104 КК.

Таке звільнення допускається лише в разі засудження

неповнолітнього до позбавлення волі (частина 2 статті 104 КК).

У кримінальному провадженні неповнолітньою особою вважається той, хто був таким у момент вчинення злочину.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив злочини 03 серпня 2017 року. На момент вчинення злочинів йому було 17 років і лише під час провадження він досяг повноліття.

Отже, кримінальне провадження та призначення покарання повинно відбуватися з урахуванням особливостей, встановлених щодо неповнолітніх осіб.

Той факт, що ОСОБА_2 досяг повноліття під час провадження, не виключає застосування до нього особливостей, що поширюються на неповнолітніх осіб, оскільки такий статус набувається особою виключно на момент вчинення злочину.

Саме на ці особливості зважив суд апеляційної інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_2 із застосуванням частини 3 статті 61 та статті 104 КК.

Враховуючи викладене, колегія суддів не має підстав для задоволення касаційної скарги захисника.

Колегія суддів вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

Вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2018 року щодо засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_2 - Горбунова Р.В. - без задоволення.