Постанова
Іменем України
28 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 646/1506/17
Провадження № 51 - 8907 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Марчука О.П., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бражника М.В.,
прокурора Міщенко Т.М.
розглянув в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016220060000125 від 16 січня 2016 року щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Дніпропетровської області, Пятихатського району, с.Михайлівка, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 березня 2017 року за ст.ст. 185 ч. 2, 15 ч. 2, 185 ч. 2, 70 КК України до 3-х років обмеження волі,
за ст. 185 ч. 2, ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Князевої О.Є. на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2018 року щодо ОСОБА_1
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 січня 2018 року ОСОБА_1 засуджено:
- за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки;
- за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України ОСОБА_1 призначено покарання за сукупністю вказаних злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України ОСОБА_1 призначено покарання шляхом часткового складання призначених покарань, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.03.2017 року і остаточно призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки 3 місяці.
Строк відбуття покарання вказано рахувати з 28 квітня 2017 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Українська залізниця" майнову шкоду у розмірі 30 593, 36 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Українська залізниця" майнову шкоду у розмірі 15 899,24 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укртелеком" майнову шкоду у розмірі 48 830,86 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 у прибуток держави витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз № 374 від 26.01.2017, № 367 від 09.02.2017, № 429 від 01.02.2017 у загальній сумі 1 055, 52 грн.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
Так, в ніч з 17 на 18 грудня 2015 року ОСОБА_1 повторно, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, заліз до каналізаційного колодязя, розташованого між будинками № 35 та № 45 по вул. Тернопільська, і вирізав кабель зв'язку марки "ТПП 50x2x0,5" в кількості 102 метри, вартістю 3 751,97 гривень, чим спричинив ПАТ "Укртелеком" матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 01 грудня 2016 року приблизно о 23:30 годин ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, маючи спільний умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Борисоглібська, між колодязем №1760 та №1263, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу заліз до каналізаційного колодязя, розташованого за вищевказаною адресую, та вирізав кабель зв'язку марки ТПП 100x2x0,4, протяжністю 220 метрів, вартістю 3 977,16 гривень, чим спричинив ПАТ "Українська залізниця" матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 20 грудня 2016 року приблизно о 01:00 годин ОСОБА_1 повторно, таємно, з корисливих мотивів, знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Привокзальна 5-А, на залізничному вокзалі на станції "Основа", на колії № 49 шляхом вільного доступу, демонтував з вантажних вагонів п'ять алюмінієвих оглядових кришок, вид 9, марка АМг-6, вагою 18,25 кг, вартістю у вигляді металобрухту згідно висновку товарознавчої експертизи № 429 від 01.02.2017 року 438,00 гривень, чим спричинив ПАТ "Українська залізниця" матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, в ніч з 03 на 04 січня 2017 року ОСОБА_1 повторно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав з каналізаційного колодязя, розташованого біля будинку № 24 по вул. Мерефянське шосе, м. Харків кабель зв'язку марки "ТПП 50x2x0,4" протяжністю 380 метрів, вартістю 3 686,76 гривень, вирізавши його. Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу заліз до каналізаційного колодязя, розташованого біля будинку № 28 по вул. Мерефянське шосе, м. Харків, де вирізав кабель зв'язку марки "ТПП 50x2x0,4" протяжністю 146 метрів, вартістю 1 416,49 гривень, кабель зв'язку марки "ТПП 30x2x0,4" протяжністю 146 метрів, вартістю 869,87 гривень, чим спричинив ПАТ "Укртелеком" матеріальну шкоду на загальну суму 5 973,12 гривень.
Крім того, в ніч з 04 на 05 січня 2017 року ОСОБА_1 повторно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав з каналізаційного колодязя, розташованого біля будинку № 34 по вул. Мерефянське шосе, м. Харків, кабель зв'язку марки "ТПП 30x2x0,4" протяжністю 134 метрів, вартістю 798,37 гривень, кабель зв'язку марки "ТПП 30x2x0,4" протяжністю 93 метрів, вартістю 554,09 гривень, кабель зв'язку марки "ТПП 20х2х0,4" протяжністю 93 метрів, вартістю 364,56 гривень, вирізавши його, чим спричинив ПАТ "Укртелеком" матеріальну шкоду на загальну суму 1 717,02 гривень.
Крім того, в ніч з 10 на 11 січня 2017 року ОСОБА_1 повторно, таємно, з корисливих мотивів, знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Привокзальна 5-А, на залізничному вокзалі на станції "Основа", на колії № 7 шляхом вільного доступу демонтував з вантажних вагонів дві алюмінієві оглядові кришки, вид 9. марка АМг-6, вагою 7,3 кг., вартістю у вигляді металобрухту, згідно висновку товарознавчої експертизи № 429 від 01.02.2017 року 175,20 гривень, чим спричинив ПАТ "Українська залізниця" матеріальну шкоду на суму 175,20 гривень.
Також, в ніч з 11 на 12 січня 2017 року ОСОБА_1 повторно, таємно, з корисливих мотивів, знаходячись за адресою м Харків, вул. Привокзальна 5-А, на залізничному вокзалі на станції "Основа", на колії № 28 шляхом вільного доступу демонтував з вантажних вагонів 11 алюмінієвих оглядових кришок, вид 9, марка АМг-6 вагою 40,15 кг., вартістю у вигляді металобрухту згідно висновку товарознавчої експертизи №429 від 01.02.2017 року 963,60 гривень, чим спричинив ПАТ "Українська залізниця" матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, в ніч з 16 на 17 січня 2017 року ОСОБА_1 повторно, таємно, з корисливих мотивів, знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Привокзальна 5-А, на залізничному вокзалі на станції "Основа", на колії №38 шляхом вільного доступу демонтував з вантажних вагонів 8 алюмінієвих оглядових кришок, вид 9, марка АМг-6, вагою 29,2 кг., вартістю у вигляді металобрухту згідно висновку товарознавчої експертизи №429 від 01.02.2017 року 700, 80 гривень, виконавши таким чином усі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, однак злочин не був доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, які вилучили у останнього викрадене майно.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2018 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що призначене ОСОБА_1 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки 3 місяці є занадто м'яким та таким, що призначене без врахування даних про його особу, а також кількості епізодів його злочинної діяльності. Ухвалу апеляційного суду вважає необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки в ній, на думку прокурора, не зазначено мотивів для залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні підтримала касаційну скаргу і просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ст.ст. 185 ч. 2, 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Як вбачається з вироку, суд, призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1, врахував тяжкість вчинених ним злочинів, дані про його особу та обставину, що пом'якшує покарання.
Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що при вирішенні зазначеного питання він має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи.
Зокрема, суд, призначаючи покарання ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 2, ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України у виді обмеження волі, в достатній мірі не врахував тяжкість вчинених ним злочинів, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості, дані про особу засудженого, який задовільно характеризується за місцем проживання, не працює, раніше судимий за скоєння злочинів проти власності, кількість епізодів злочинної діяльності, а також те, що завдані злочинами збитки ним не відшкодовані.
В порушення вимог ст. 419 КПК України суд апеляційної інстанції не звернув уваги на допущене судом першої інстанції порушення при призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 і залишив поза увагою доводи прокурора щодо м'якості призначеного йому покарання, їх ретельно не перевірив та не спростував, відповіді на них не дав, а прийняте рішення належним чином не мотивував.
За таких обставин, доводи прокурора у касаційній скарзі про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочинів і особі засудженого ОСОБА_1 внаслідок м'якості колегія суддів вважає обґрунтованими.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що призначене засудженому ОСОБА_1 покарання за ст. 185 ч. 2 КК України, ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України у виді обмеження волі не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання не є достатнім і необхідним для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, не відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і особі засудженого внаслідок м'якості.
Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущені порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень і особі засудженого внаслідок м'якості, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п.п. 1, 3 КПК України є підставами для скасування такого рішення.
За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню. При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України (4651-17) та прийняти законне і обґрунтоване рішення, а у разі підтвердження того ж обсягу обвинувачення, за яким ОСОБА_1визнано винуватим і засуджено, призначене йому покарання за ст. 185 ч. 2 КК України, за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України та на підставі ст.ст. 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України у виді обмеження волі, слід вважати м'яким.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Князевої О.Є. задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
В.В. Наставний О.П. Марчук О.П. Могильний
' 'p'