685/1575/16-к Про таємне, повторне викрадення належні потерпілому гроші, скоєне з проникненням всередину магазину - 28.03.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні змінену касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 20 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 25 січня 2018 року в кримінальному провадженні № 12016240240000246 щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 дня народження, громадянина України, уродженця с. КоровєТеофіпольського району Хмельницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 20 червня 2017 року ОСОБА_3 визнано винуватим і засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України йому визначено остаточне покарання шляхом часткового складання призначеного покарання і покарання, призначеного за вироком Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2016 року, та визначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

Вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 13 грудня 2016 року щодо ОСОБА_3 відповідно до ст. 71 КК України ухвалено виконувати окремо.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалено стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 2 123,20 грн, з яких 211,20 грн - у рахунок відшкодування викраденого, 380 грн - відшкодування пошкодженого вікна, 1500 грн - відшкодування моральної шкоди, 96 грн - повернення сплаченого при подачі позову судового збору. Решту позовних вимог залишено без розгляду.

Апеляційний суд Хмельницької області ухвалою від 25 січня 2018 року апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_4 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду від 20 червня 2017 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Згідно з вироком ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він в ніч з 24 на 25 серпня 2016 року, розбивши скло у вікні магазину потерпілого ОСОБА_2 на АДРЕСА_2, проник всередину цього магазину, звідки таємно, повторно викрав належні ОСОБА_2 гроші та майно на загальну суму 211,20 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У зміненій касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_2, посилаючись на незаконність судових рішень у частині вирішення цивільного позову, просить судові рішення в цій частині скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що суд першої інстанції усупереч вимогам ч. 5 ст. 128 КПК України, ч. 1 ст. 209 ЦПК України залишив без розгляду решту його позовних вимог, а суд апеляційної інстанції доводів у його апеляційній скарзі належним чином не перевірив та передчасно залишив без змін вирок місцевого суду.

Також на адресу Верховного Суду захисник ОСОБА_4 направила заперечення на касаційну скаргу та зміни до касаційної скарги, в яких просить залишити їх без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Руденко О. П. заперечувала проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, кваліфікація його дій, вид та розмір призначеного йому покарання у касаційній скарзі потерпілого не оскаржуються.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 під час судового провадження в суді першої інстанції подав цивільний позов про відшкодування йому 17 378 грн як шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, з яких 7378 грн - сума заподіяних збитків, 380 грн - вартість пошкодженого вікна магазину, 10 000 грн - сума відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 5 зазначеної статті КПК України (4651-17) передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовано, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Положеннями ч. 1 ст. 129 КПК України визначено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Суд першої інстанції, як убачається з мотивувальної частини вироку, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково цивільний позов, виходив із конкретних обставин провадження, в тому числі засад розумності, виваженості та справедливості. При цьому, обґрунтовуючи задоволення цивільного позову щодо відшкодування матеріальної шкоди в частині стягнення вартості викраденого - 211,20 грн, витрат на ремонт розбитого скла - 380 грн та залишаючи без розгляду цивільний позов у частині стягнення решти матеріальної шкоди, суд правильно послався на те, що твердження позивача про заподіяння йому шкоди на загальну суму 7378 грн не знайшло свого підтвердження і виходить за межі висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, а тому на підставі ч. 1 ст. 337 КПК України розгляду не підлягає.

Визначаючи суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500 грн, яка підлягає стягненню з засудженого на користь потерпілого, суд першої інстанції правильно вказав, що потерпілому було заподіяно душевних страждань в результаті вчинення обвинуваченим викрадення майна, а тому, враховуючи засади розумності, справедливості та те, що позовні вимоги про стягнення грошового відшкодування моральної шкоди потерпілий обґрунтовував стражданнями внаслідок втрати значної суми грошей, цивільний позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.

Перевіривши вирок в апеляційному порядку, апеляційний суд надав належну оцінку доводам в апеляційних скаргах, при цьому апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_2 за змістом є аналогічною його касаційній скарзі, та, навівши підстави прийнятого рішення, обґрунтовано відмовив у їх задоволенні.

Верховний Суд погоджується із указаними висновками судів першої та апеляційної інстанцій і вважає, що розмір матеріальної та моральної шкоди місцевим судом було визначено відповідно до засад розумності, виваженості та справедливості, а також з урахуванням конкретних обставин провадження та фізичних і душевних страждань потерпілого.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, в тому числі і тих, на які потерпілий ОСОБА_2 посилається в касаційній скарзі, що були би підставою для зміни чи скасування судових рішень, у провадженні не встановлено.

Крім того, рішення суду про залишення цивільного позову в іншій частині без розгляду не позбавляє права потерпілого звернутися з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

Вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 20 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 25 січня 2018 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 - без задоволення.