398/2222/16-к Про керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, внаслідок чого водій не впорався з керуванням та допустив наїзд на дерева,внаслідок ДТП один пасажир автомобіля отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер, а інший - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості - 28.03.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Серебрякова Е.С. на вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 травня 2018 року щодо

ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця с. Холодіївка Пятихатського району

Дніпропетровської області, який проживає за

адресою: АДРЕСА_1,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2018 року ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 травня 2018 року скасовано вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 у частині призначення покарання та ухвалено новий, за яким призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права керувати транспортними засобами.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він 29 травня 2016 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічним несправним транспортним засобом "ВАЗ-2101", державний номер НОМЕР_1, у темну пору доби із швидкістю близько 80-100 км/год, під час руху на вул. Соборній в напрямку вул. Шевченко в с. Попельнасте Олександрійського району Кіровоградської області, у порушення пунктів 12.4, 12.2 Правил дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух автомобіля, внаслідок чого не впорався з керуванням та допустив наїзд на дерева.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля "ВАЗ-2101": ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер, ОСОБА_5 - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Серебряков Е.С., не погоджуючись із вироком суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_3 через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить його змінити, пом'якшити покарання до розміру, визначеного судом першої інстанції, та застосувати положення ст. 75 КК України. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, призначаючи ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, у достатній мірі не врахував усіх обставин, що пом'якшують покарання, та даних про його особу, зокрема, наявність на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, визнання своєї вини та щире розкаяння у вчиненому.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечував проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а вирок суду апеляційної інстанції - без зміни

Мотиви Суду

Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України в касаційній скарзі захисником не оспорюються.

Щодо доводів касаційної скарги захисника про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, то вони є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з мотивувальної частини вироку, суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й розміру покарання та призначаючи ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, урахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, та наявність обставини, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, думку потерпілих щодо максимальної міри покарання, а також дані про особу винного, зокрема те, що він має на утриманні неповнолітню дитину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується посередньо, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не відшкодував потерпілим завдану шкоду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, призначаючи ОСОБА_3 покарання за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права керувати транспортними засобами, дотримався вимог статей 65- 67 КК України.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_3 утримує ще й трьох дітей своєї дружини, вцілому не впливають на обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції.

Призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, підстав визнати його надмірно суворим та звільнити від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, як про це зазначено в касаційній скарзі захисника, Суд не знаходить.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника Серебрякова Е.С. залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 травня 2018 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.