234/7160/16-к Про незаконне заволодіння транспортним засобом, скоєне шляхом введення власника в оману - 28.03.2019 Прийняття

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 грудня 2017 року за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 3 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 17 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його особистою власністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання призначеного за даним вироком та вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 грудня 2017 року, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його особистою власністю.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено рахувати з моменту його затримання - 4 липня 2017 року (вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 грудня 2017 року).

Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання про речові докази у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 3 вересня 2018 року зазначений вирок суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 8 січня 2016 року приблизно о 19 годині знаходячись на автостоянці по вул. Бєляєва, 98 у м. Краматорську Донецької області, умисно, повторно, шляхом введення в оману ОСОБА_2, заволодів його автомобілем ГАЗ-3110 ЗНГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 60410 грн., а також ключами і свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Вказує на істотніпорушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що у порушення вимог закону, суд не зарахував в строк відбування покарання ОСОБА_1, покарання відбуте за попереднім вироком. Повідомляє, що у резолютивній частині вироку не зазначено, яке саме майно належить обвинуваченому і яка частина підлягає конфіскації, чим порушено вимоги ст. 59 КК України. Стверджує, що апеляційний суд на вказані порушення вимог закону увагу не звернув, не виправив їх, докладних відповідей на доводи апеляції не надав, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор не підтримав касаційну скаргу.

Мотиви Суду

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 289 КК України прокурором у касаційному порядку не оспорюються.

Що стосується доводів касаційної скарги про істотні порушення вимог КПК (4651-17) України та неправильне застосування кримінального закону, то суд дійшов наступного висновку.

Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно зі ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.

Вказаних вимог закону суд апеляційної інстанції при перегляді вироку в апеляційному порядку дотримався.

З матеріалів провадження убачається, що вирок суду першої інстанції був оскаржений в апеляційному порядку, крім інших, прокурором з тих підстав, що судом не конкретизовано, яке саме майно засудженого підлягає конфіскації та не зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк перебування його під вартою за попереднім вироком.

Апеляційний суд перевіряючи ці доводи, розглядаючи справу в межах своїх повноважень зазначив, що суд першої інстанції в резолютивній частині визначив дату початку відбування покарання з моменту затримання ОСОБА_1 за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 15 грудня 2017 року, а саме з 4 липня 2017 року, таким чином фактично зарахував часткове відбуте покарання за попереднім вироком.

Також, апеляційний суд вказав, що не знайшли свого підтвердження і доводи прокурора в частині неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, що полягає у не зазначенні, при призначенні додаткового покарання у виді конфіскації майна, слова "всього", оскільки ч. 1 ст. 59 КК України, зобов'язує суд зазначати яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються лише у разі, якщо конфіскується частина майна.

Апеляційний розгляд проведений відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Всі доводи апеляційної скарги прокурора, належним чином перевірені судом апеляційної інстанції, на них надані вмотивовані відповіді. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення, судом не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.