Постанова
іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
справа № 754/13191/16
провадження № 51-5192 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С. О.,
суддів Макаровець А. М., Шевченко Т. В.,
за участю секретаря
судового засідання Крохмаль В. В.,
прокурора Парусова А. М.,
виправданого ОСОБА_2,
захисника ЛюбивцяП. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 на ухвалу судді Апеляційного суду м. Києва від 12 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016100000000155, за обвинуваченням
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 такого, що не має судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Деснянський районний суд м. Києва вироком від 30 листопада 2017 року визнав невинуватим ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 365 КК та виправдав його у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Суддя Апеляційного суду м. Києва ухвалою від 22 січня 2018 року апеляційні скарги захисника Любивця П. В. та представника потерпілого ОСОБА_4 на вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишила без руху.
Суддя Апеляційного суду м. Києва ухвалою від 12 березня 2018 року на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) повернула апеляційну скаргу ОСОБА_4 на вищезазначений вирок.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_4 ставить вимогу про скасування оскарженої ухвали судді апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, посилаючись на безпідставність повернення його апеляційної скарги, оскільки вважає, що подана ним апеляційна скарга повною мірою відповідала вимогам ст. 396 КПК.
У запереченні на касаційну скаргу захисник Любивець П. В. зазначає про необхідність залишення касаційної скарги представника потерпілого без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу представника потерпілого, виправданий та його захисник заперечували проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Зі змісту касаційної скарги видно, що представник потерпілого, оскаржуючи ухвалу судді Апеляційного суду м. Києва від 12 березня 2018 року про повернення його апеляційної скарги на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК, висловлює незгоду з ухвалою цієї ж судді апеляційного суду від 22 січня 2018 року, якою його апеляційну скаргу було залишено без руху і надано десятиденний строк на усунення зазначених в цій ухвалі недоліків.
Саме ухвалу судді Апеляційного суду м. Києва від 22 січня 2018 року представник потерпілого вважає незаконною та необґрунтованою, посилаючись на те, що суддя апеляційного суду не зазначила, яким положенням ст. 396 КПК не відповідає його апеляційна скарга.
На думку ОСОБА_4, саме постановлення зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху потягло безпідставне повернення його апеляційної скарги.
Однак ухвала судді Апеляційного суду м. Києва від 22 січня 2018 року про залишення апеляційних скарг без руху відповідно до положень ч. 2 ст. 424 КПК не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Разом із цим з матеріалів провадження видно, що ОСОБА_4, отримавши копію ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху, не намагався в установлений строк усунути зазначені в цій ухвалі недоліки або спростувати викладені в ній доводи (матеріали провадження не містять жодних даних щодо надходження від ОСОБА_4 до суду апеляційної інстанції будь-якої кореспонденції у цей період), що позбавило суддю апеляційного суду процесуальної можливості прийняти будь-яке інше рішення, ніж передбачено п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК.
За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що, повернувши апеляційну скаргу ОСОБА_4, яку залишено без руху у зв'язку з не усуненням недоліків в установлений строк, суддя апеляційного суду діяла відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Крім того, ухвала судді Апеляційного суду м. Києва від 12 березня 2018 року про повернення апеляційної скарги на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК жодним чином не суперечить висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2018 року (справа № 756/5578/15-к, провадження № 13-3зво18), на чому наголошує ОСОБА_4 в касаційній скарзі.
Істотного порушення вимог кримінального процесуального закону у провадженні не виявлено, а тому законних підстав для скасування оскарженої ухвали судді апеляційного суду про повернення апеляційної скарги ОСОБА_4 за доводами, наведеними в його касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.
Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Ухвалу судді Апеляційного суду м. Києва від 12 березня 2018 року, якою повернуто апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року щодо ОСОБА_2, залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
С. О. Стороженко А. М. Макаровець Т.В. Шевченко