761/6929/18 Про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - 27.03.2019 Прийняття

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Стороженка С. О.,

суддів Стефанів Н. С., Шевченко Т. В.,

за участю секретаря

судового засідання Крохмаль В. В.,

прокурора Парусова А. М.,

захисника Руденко Н. В.,

особи, стосовно якої

передбачається застосування

примусових заходів медичного

характеру ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Тимошенко Н. М. на ухвалу судді Апеляційного суду м. Києва від 04 вересня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100100012385, за фактом вчинення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, суспільно небезпечного діяння, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Шевченківський районний суд м. Києва ухвалою від 14 серпня 2018 року повернув прокурору клопотання про застосування щодо ОСОБА_3 заходів медичного характеру у вказаному кримінальному провадженні у зв'язку з невідповідністю цього клопотання вимогам Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) (далі - КПК (4651-17) ).

Суддя Апеляційного суду м. Києва ухвалою від 04 вересня 2018 року на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК повернула апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Тимошенко Н. М. на зазначену вище ухвалу місцевого суду.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування оскарженої ухвали судді апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, посилаючись на безпідставність повернення її апеляційної скарги, оскільки цю скаргу було подано в межах строку апеляційного оскарження відповідної ухвали суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу прокурора законний представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 зазначає про необхідність залишення цієї скарги без задоволення.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор Парусов А. М. підтримав касаційну скаргу, ОСОБА_3 та її захисник Руденко Н. В. проти задоволення скарги заперечували.

Мотиви Суду

Підстави для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції викладено в ч. 1 ст. 438 КПК.

Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність цих підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

У пункті 4 ч. 3 ст. 399 КПК встановлено, що апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

З матеріалів провадження видно, що суддя апеляційного суду повернула скаргу прокурора на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року, якою клопотання про застосування щодо ОСОБА_3 заходів медичного характеру було повернуто прокурору, оскільки цю скаргу прокурор подала 23 серпня 2018 року, тобто пропустивши строк, передбачений п. 2 ч. 2. ст. 395 КПК, і питання про поновлення цього строку у скарзі не порушувала.

Згідно з ч. 2 ст. 395 КПК апеляційну скаргу, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подано:

1) на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення;

2) на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення;

3) на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Положеннями ст. 116 КПК визначено, що строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту.

З матеріалів провадження видно, що апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року здано на пошту 21 серпня 2018 року, про що свідчить відповідний штамп на конверті.

За таких обставин, ураховуючи положення ч. 5 ст. 115 КПК, колегія суддів констатує, що суддя апеляційного суду дійшла неправильного висновку про подання прокурором скарги поза межами строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а також про необхідність повернення цієї скарги на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК.

Враховуючи викладене, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, у зв'язку з чим оскаржену ухвалу судді апеляційного суду слід скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого слід виконати всі вимоги чинного законодавства та постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436- 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

Касаційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Тимошенко Н. М. задовольнити.

Ухвалу судді Апеляційного суду м. Києва від 04 вересня 2018 року, якою повернуто апеляційну скаргу прокурора Тимошенко Н. М. на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року щодо ОСОБА_3, скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.