Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" на постанову Господарського суду Тернопiльської областi від 29.01.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 року у справі за позовом Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" до Шульганівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області про скасування рішення,

Державне підприємство "Ягільницький кінний завод" звернулося до суду з позовом до Шульганівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, в якому просило скасувати рішення сесії Шульганівської сільської ради від 08.11.2001 року за № 98.

Постановою Господарського суду Тернопiльської областi від 29.01.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.11.2001 року Шульганівською сільською радою було прийнято Рішення № 98 "Про вилучення земель у Ягільницького кінного заводу та передачі їх та передачу їх до земель резервного фонду сільської ради з наступною передачею закритому акціонерному товариству "Науково-виробниче підприємство "Райз-Агро", яким вилучено землі з користування Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" в кількості 257,5 га та передано їх до земель запасу сільської ради; надано землі в кількості 257,5 га в оренду закритому акціонерному товариству "Науково-виробниче підприємство "Райз-Агро" терміном на чотири роки; дозволено сільському голові Герасимовій М.О. заключити від імені сільської ради договір оренди встановленого зразка із закритим акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Райз-Агро".

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення, на думку позивача, є незаконними, оскільки він користувався земельною ділянкою з 1940 року. При цьому, Мінагрополітики та Кабінет Міністрів України, до сфери управління яких належить земельна ділянка, не надавали згоди на її вилучення із державної власності. Земля з державної власності у комунальну не передавалась. Право комунальної власності на землю не виникало.

Суди попередніх інстанцій помилково виходили з того, що цю справу належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Проте, у даній справі існує спір про право, а саме спір щодо належність прав на спірну земельну ділянку.

Частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, спір щодо оскарження рішень органу місцевого самоврядування, який виник у зв'язку з невизнаним правом у сфері земельних відносин належить розглядати у порядку господарського судочинства.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди дійшли помилкового висновку про те, що цей позов може бути розглянутий за правилами, встановленими КАС.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Тому рішення у цій справі підлягають скасуванню внаслідок неправильного застосування норм процесуального закону.

Керуючись статтями 157, 221, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Тернопiльської областi від 29.01.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 року у цій справі скасувати та закрити провадження у справі.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.