223/452/17 Про умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, скоєне під час конфлікту, та незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту для власного вживання - 14.03.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 березня 2018 року у кримінальному провадженні № 12017050540000155 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дзержинська, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Вугледарського міського суду Донецької області від 18 травня 2017 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 309 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Вугледарського міського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року ОСОБА_1 засуджено за:

- ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт;

- ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

На підставі ст.ст. 70, 72 КК України ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15 березня 2018 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він на початку жовтня 2016 року в лісосмузі поблизу м. Вугледара зірвав листя коноплі, які висушив, подрібнив, виготовивши таким чином особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс вагою в перерахунку на суху речовину 27,99 г, який незаконно зберігав для власного вживання до 19 червня 2017 року .

Крім того, ОСОБА_1 10 липня 2017 року приблизно об 11.00 год. у квартирі АДРЕСА_1 під час конфлікту умисно наніс три удари ОСОБА_2, в результаті чого заподіяв їй легкі тілесні ушкодження.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд. Зазначає, що апеляційний суд розглянув апеляцію засудженого без його участі в той час, коли останній наполягав на своїй присутності в суді апеляційної інстанції, не перевірив, чи був останній належним чином повідомлений про дату та час апеляційного розгляду.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді.

Мотиви суду

Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування судового рішення в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 412 цього Кодексу, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вирок місцевого суду щодо нього, яку просив розглянути в його присутності.

Повідомлення про слухання кримінального провадження в суді апеляційної інстанції 15 березня 2018 року було направлено учасникам процесу 28 лютого 2018 року. Проте, матеріали справи не містять відомостей про вручення обвинуваченому ОСОБА_1 зазначеного повідомлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Наведена норма процесуального закону зобов'язує суд апеляційної інстанції ретельно перевірити, чи були учасники провадження належним чином повідомлені про дату та час апеляційного розгляду, а також з'ясувати причини їх неявки. Цих вимог апеляційний суд не дотримався, не перевірив, чи належним чином був повідомлений обвинувачений ОСОБА_1 та провів апеляційний розгляд усупереч клопотання прокурора про відкладення розгляду для забезпечення права обвинуваченого на захист.

Допущене апеляційним судом порушення є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Хоча статтею 6 Конвенції чітко не передбачено право підсудного у кримінальному провадженні особисто брати участь у судових засіданнях, однак це право скоріше випливає з більш загального поняття справедливого суду. Для вирішення питання, чи було обмеження участі у апеляційному розгляді сумісним з Конвенцією, слід, серед іншого, враховувати особливі риси відповідного провадження та спосіб, у який інтереси заявника фактично представлялися та захищалися у суді апеляційної інстанції, особливо з урахуванням характеру питань, які цей суд мав вирішити, а також їхньої важливості для особи, яка подала скаргу .

У даному кримінальному провадженні засуджений не мав захисника, його інтереси ніхто не представляв. Питання, які піднімав засуджений перед судом апеляційної інстанції стосувались можливого звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Участь представника прокуратури у засіданні суду апеляційної інстанції, на якому підсудний або його представник були відсутніми, була визнана такою, що порушує право заявника на захист та принцип рівності сторін, що є невід'ємною складовою права на справедливий суд (рішення ЄС "Бельзюк проти Польщі")

У справі "Надточій проти України" ЄС наголосив на дотриманні принципу рівності сторін - одному із складників справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Урахувавши наведене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. У зв'язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення апеляційного суду.

З цих підстав суд ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 березня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.