Постанова
іменем України
12 березня 2019 року
м. Київ
справа № 461/2432/15-к
провадження № 51-1697 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Дрозда Р.І.,
прокурора Парусова А.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Львівської області на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 9 серпня 2016 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140090003644.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 29 червня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням упродовж однорічного іспитового строку та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: періодично реєструватись в органах кримінально-виконавчої системи та повідомляти їх про зміну місця роботи та проживання.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 9 серпня 2016 року апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області на вирок Галицького районного суду м. Львова від 29 червня 2016 року повернуто на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (діла - КПК (4651-17) ) у зв'язку з тим, що апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що апеляційну скаргу подав у визначений законом строк, що підтверджується фіскальним чеком, виданим відділенням УДППЗ "Укрпошта", записом на повідомленні про вручення поштового відправлення форми № 119 та поштовим конвертом із відтиском штампа поштового відділення зв'язку та датою відправлення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Парусов А.М. підтримав касаційну скаргу прокурора, просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Парусова А.М., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом може бути подана на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.
У ч. 5 ст. 115 і ст. 116 КПК визначено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. За загальним правилом, при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк. При цьому строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту.
Зазначених норм кримінального процесуального закону при постановленні ухвали від 9 серпня 2016 року апеляційний суд не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що прокурором пропущено строк апеляційного оскарження вироку місцевого суду.
Як убачається з долучених до касаційної скарги додатків, апеляційна скарга на вирок місцевого суду була здана прокурором до поштового відділення м. Львова 29 липня 2016 року, про що свідчить копія фіскального чеку, виданого відділенням УДППЗ "Укрпошта" та поштовий конверт з відтиском штампа поштового відділення зв'язку та датою відправлення.
Таким чином, апеляційну скаргу прокурором було подано в межах строку апеляційного оскарження, визначеного у п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК.
За таких обставин ухвалу суду апеляційної інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно усунути вказані недоліки та постановити судове рішення у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора Львівської області задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 9 серпня 2016 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
КорольВ.В. Лагнюк М.М. ОгурецькийВ.П.