П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2019 р.
м. Київ
Справа № 750/8308/17
Провадження № 51-6043 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів: Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Медицької У.І.,
прокурора Пономарьової М.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 січня 2018 року щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця м. Миколаїв, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 листопада 2017 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 у строк покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 18 червня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 23 січня 2018 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання змінено, ОСОБА_1 пом'якшено покарання до п'яти років позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 18 червня 2017 року приблизно о 14.00, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на вул. Перша Набережна у м. Чернігові, умисно наніс ОСОБА_2 один удар ножем в грудну клітину, спричинивши останньому тяжких тілесних ушкоджень.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із постановленим щодо нього рішенням суду апеляційної інстанції через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить його змінити, зарахувавши йому в строк покарання строк попереднього ув'язнення по день набрання чинності вироку суду першої інстанції. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ч. 5 ст. 72 КК України, що призвело до погіршення його становища.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти касаційної скарги засудженого, просив залишити без зміни постановлену щодо ОСОБА_1 ухвалу апеляційного суду.
Мотиви Суду
Положенням ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК України в касаційному порядку не оспорюються.
Щодо наведених у касаційній скарзі доводів засудженого про неправильне закону України про кримінальну відповідальність, то вони заслуговують на увагу.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі є "іншим кримінально-правовим наслідком діяння" в розумінні вказаної норми закону.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Частиною 2 ст. 5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон № 838-VIII від 26 листопада 2015 року (838-19) , який передбачає коефіцієнт зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином поліпшує становище особи в розумінні ст. 5 КК України. Закон № 2046-VIII від 18 травня 2017 року (2046-19) є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином погіршує становище особи в розумінні ст. 5 КК України, оскільки вводить (повертає) коефіцієнт зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
ВеликаПалата Верховного Суду у своїй постанові від 29 серпня 2018 року № 13-31 кс 18 зробила правовий висновок про те, що суди, призначаючи покарання, мають враховувати, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII (2046-19) , то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (838-19) (пряма дія Закону № 838-VIII (838-19) ), а якщо злочини вчинені особою, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (2046-19) (пряма дія Закону № 2046-VIII (2046-19) ).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 вчинив злочин до 20 червня 2017 року і щодо нього продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року.
З огляду на викладене, Суд уважає, що суд апеляційної інстанції під час перегляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 не врахував положень ч. 2 ст. 4, частин 1, 2 ст. 5 КК України та не застосував закон України про кримінальну відповідальність - ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIIIвід 26 листопада 2015 року (838-19) ), а тому ухвала підлягає зміні.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 січня 2018 року щодо ОСОБА_1 змінити.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року) зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по 23 січня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
С у д д і:
Н.О. Марчук В.К. Маринич В.П. Огурецький