Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Стрелець Т.Г., Горбатюка С.А., провівши попередній розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Закарпатської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Закарпатської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, треті особи Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Закарпатської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода" про визнання нечинним пункту рішення та скасування свідоцтва,-

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком") в особі Закарпатської філії ВАТ "Укртелеком" пред'явило позов до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, треті особи Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Закарпатської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода" про

визнання нечинним пункт 1.1 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 25 жовтня 2000 року № 185 "Про реєстрацію будинковолодінь, переведення житлового приміщення в нежитлове, часткову зміну рішення, передачу на баланс інженерних мереж, переведення приміщень гуртожитку в житлові";

скасування свідоцтва про право власності на адмінбудинок під літерою "А", який розташований на пл. Поштовій, 4 в м. Ужгороді, виданого 02 листопада 2000 року Ужгородському поштамту.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 червня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Визнано нечинним пункт 1.1 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 25 жовтня 2000 року № 185 "Про реєстрацію будинковолодінь, переведення житлового приміщення в нежитлове, часткову зміну рішення, передачу на баланс інженерних мереж, переведення приміщень гуртожитку в житлові".

Скасовано свідоцтво про право власності на адмінбудинок під літерою "А", який розташований в м. Ужгороді на пл. Поштовій, 4, видане 02 листопада 2000 року Ужгородському поштамту.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року апеляційну скаргу прокурора Закарпатської області задоволено, апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Закарпатської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" задоволено частково.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 червня 2013 року скасовано, провадження у справі закрито.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, скаржник оскаржив його.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанцій скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія судів погоджується з даним висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Згідно частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, захисту підлягають лише ті права, які порушені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 1.1 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 25 жовтня 2000 року № 185 "Про реєстрацію будинковолодінь, переведення житлового приміщення в нежитлове, часткову зміну рішення, передачу на баланс інженерних мереж, переведення приміщень гуртожитку в житлові" вирішено зареєструвати право власності Ужгородського поштамту на будівлі та споруди по пл. Поштовій 4, у складі: адміністративний будинок під літерою "А", склади під літерами "Б" та "В".

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (v007p710-09) (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Оскаржуваний пункт 1.1 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 25 жовтня 2000 року № 185 "Про реєстрацію будинковолодінь, переведення житлового приміщення в нежитлове, часткову зміну рішення, передачу на баланс інженерних мереж, переведення приміщень гуртожитку в житлові", є актом індивідуальної дії, який вичерпав свою юридичну силу внаслідок його виконання (після одержання Ужгородським поштамтом свідоцтва про право власності № 4 від 02 листопада 2000 року).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що після оформлення, відповідно до чинного законодавства, права власності на об'єкт нерухомості, виник спір про право цивільне, а відтак, захищати свої права та інтереси позивач повинен у спосіб, визначений Господарським кодексом України (436-15) .

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 221-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Закарпатської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" відхилити, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.