Ухвала
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
Провадження № 51 - 844 впс 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.
суддів Ємця О.П., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.
розглянув клопотання прокурора Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області Скворцова А.В. про направлення кримінального провадження № 12017170260000339 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, з Миргородського міськрайонного суду Полтавської області до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.
Суть питання та встановлені судом обставини
До Верховного Суду надійшло клопотання прокурора про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебуває кримінальна справа щодо ОСОБА_2, провести підготовче судове засідання у цьому кримінальному провадженні не представляється можливим, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 утримується під вартою в ДУ "Бахмутська установа виконання покарань № 6" на підставі ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, у провадженні якого перебуває кримінальна справа щодо ОСОБА_2 за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України. Обвинувачений категорично заперечує проведення судових засідань в Миргородському міськрайонному суді Полтавської області за його участі в режимі відеоконференції.
Враховуючи те, що розгляд кримінального провадження в Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області не розпочато, останні за часом однакові за тяжкістю кримінальні правопорушення вчинено обвинуваченим у межах територіальної юрисдикції Костянтинівського міськрайонного суду, прокурор просить з метою недопущення порушень права учасників на вирішення справи в розумні строки направити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, з Миргородського міськрайонного суду Полтавської області до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі, якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Частиною 1 ст. 34 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду, а також передбачено можливість у виняткових випадках передати кримінальне провадження з одного до іншого суду.
Зокрема, відповідно до положень ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.
Судом встановлено, що укримінальному провадженні № 12017170260000339, про направлення якого з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів клопоче прокурор, усі інкриміновані епізоди злочинної діяльності скоєні в м. Миргороді Полтавської області, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчено слідчими СВ Миргородського ВП ГУ НП у Полтавській області. За таких обставин обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017170260000339 щодо ОСОБА_2 обґрунтовано направлено до суду, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальні правопорушення, а саме до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.
Прокурором не наведено жодної із визначених законом підстав для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів .
Посилання прокурора про вчинення ОСОБА_2 на території Донецької області інших злочинів, однакових за тяжкістю, однак останніх за часом, є недоречним, оскільки вони до даного кримінального провадження жодного відношення не мають. КПК України (4651-17)
чітко визначає процедуру об'єднання кримінальних проваджень, відмінну від передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду .
У клопотанні хоч і порушується питання про направлення кримінального провадження за № 12017170260000339 щодо ОСОБА_2 з одного суду до іншого, проте за змістом клопотання прокурор вказує на необхідність об'єднання кримінальних проваджень, що відповідно до ч. 1 ст. 34 КПК України не є підставою для передачі кримінального провадження з одного суду до іншого і регулюється положеннями ч. 1 ст. 334 КПК України.
Таким чином, підстави для передачі кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, з Миргородського міськрайонного суду Полтавської області до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області відсутні, а тому клопотання прокурора необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 32, 34 КПК, Верховний Суд
постановив:
Клопотання прокурора Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області про направлення кримінального провадження № 12017170260000339 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, з Миргородського міськрайонного суду Полтавської області до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
Н.В. Білик О.П.Ємець В.І. Остапук