759/17415/15-к Про умисне спричинення потерпілому легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, скоєне внаслідок образи на зауваження потерпілого з приводу того, що засуджений гучно слухає музику - 26.02.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Сторожук О.С. на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 14 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. ЛюбчеВолинської області, з середньою освітою, працюючого водієм ПАТ "Аеробуд", мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Святошинського районного суду міста Києва від 14 липня 2016 року ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 7 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 27 липня 2014 року, приблизно о 03 год. 30 хв., перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме на балконі 1-го поверху кв. АДРЕСА_2, будучи ображеним зауваженням ОСОБА_3 з приводу того, що ОСОБА_2 гучно слухає музику, завдав удар кулаком та металевим совком для взуття у голову ОСОБА_3, в результаті чого останній почав втрачати свідомість та впав на землю, а ОСОБА_2 завдав потерпілому ще декілька ударів кулаками у голову, чим спричинив ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва вирок Святошинського районного суду міста Києва від 14 липня 2016 року щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі захисник Сторожук О.С. просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, а кримінальне провадження закрити у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 т. 125 КК. При цьому захисник посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, вказує, що в основу обвинувального вироку суд поклав лише показання потерпілого, його дружини і сина, які є зацікавленими особами. Вважає, що суд прийняв до уваги недопустимі докази, а саме: висновок експерта, який ґрунтується на медичних документах, отриманих у незаконний спосіб. Крім того, зазначає, що стягнута моральна шкода є зависокою, необґрунтованою, а судом не було встановлено в чому ж саме полягали моральні страждання потерпілого.

Позиції інших учасників судового провадження

Захисник Сторожук О.С. у судовому засіданні підтримала доводи своєї касаційної скарги та просила її задовольнити у повному обсязі.

Засуджений ОСОБА_2 підтримав касаційну скаргу свого захисника та просив скасувати судові рішення щодо нього, а кримінальне провадження закрити у зв'язку із відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 т. 125 КК.

Потерпілий ОСОБА_3 категорично заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника засудженого, просив залишити судові рішення щодо ОСОБА_2 без зміни, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Прокурор у судовому засіданні також просив залишити касаційну скаргу захисника без задоволення, а судові рішення без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши учасників провадження та перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи викладені у касаційній скарзі, суд дійшов висновку, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваження лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Зі змісту касаційної скарги захисника Сторожук О.С. вбачається, що вона, надаючи оцінку доказам, по суті заперечує достовірність окремих із них та правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження, тоді як їх перевірка в силу ст. 433 КПК до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесена.

Разом із тим, як видно з матеріалів кримінального провадження, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, зроблено з дотриманням ст. 23 КПК на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 КПК.

Висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2суд дійшов на підставі аналізу показань потерпілого ОСОБА_3 про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень 27 липня 2014 року, показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, даних висновків судових експертиз та інших доказів.

Дослідивши вказані докази, суд визнав їх достатніми для доведення винуватості ОСОБА_2у нанесені легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК кваліфіковані правильно.

Доводи захисника Сторожук О.С. про недопустимість доказів є безпідставними та не ґрунтуються на матеріалах провадження.

Так, частиною 1 ст. 87 КПК визначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманої внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що за клопотанням сторони захисту апеляційним судом був допитаний експерт ОСОБА_8, який повністю підтвердив обставини викладені у його висновках № 1830/е від 16.10.2014 року та № 2082/е від 18.11.2015 року та показав, що проводив експертне дослідження на підставі наданої медичної документації.

Доводи касаційної скарги про те, що висновок експерта ґрунтується на медичних документах отриманих у незаконний спосіб, є аналогічними наведеним у апеляційній скарзі, належним чином перевірялись судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, безпосередньо дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, та ухвалив вирок, який відповідає вимогам статей 370, 374 КПК.

Доводи касаційної скарги захисника про вирішення цивільного позову заявленого потерпілим всупереч вимогам закону - є неспроможними, оскільки, як вбачається зі змісту вироку суду першої інстанції, своє рішення щодо часткового задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 суд належним чином обґрунтував та, з урахуванням характеру і обсягу його душевних страждань, виходячи з вимог розумності, виваженості та справедливості, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення із засудженого на користь потерпілого 7 000 грн на відшкодування заподіяної моральної шкоди, з чим також погоджується колегія суддів.

Апеляційний розгляд проведений відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Доводи захисника щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, належним чином перевірені судом апеляційної інстанції, на них надані вмотивовані відповіді. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставою для скасування оскаржених судових рішень, не встановлено.

За таких обставин, касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIIIвід 03 жовтня 2017 року, Суд

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 14 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Сторожук О.С. - без задоволення.