750/13589/17 Про замах на скоєння таємного викрадення чужого майна - 21.02.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 30 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270010008532 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, уродженця м. Ростов-на-Дону Російської Федерації, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, в останній раз 31.05.20 12 року Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці, звільненого 03.06.2015 року за відбуттям покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 січня 2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 8 місяців.

Вирішено питання судових витрат та речових доказів.

Апеляційним судом Чернігівської області 30 березня 2018 року вирок щодо ОСОБА_2 скасовано в частині призначеного покарання та ухвалено свій вирок, за яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

В решті цей вирок залишено без змін.

Згідно з вироком суду, Запорожця О.Г. визнано винуватим і засуджено за те, що він 09 листопада 2017 року, приблизно о 12 год., проник до кв. 85, буд. 170 по пр-ту Перемоги в м. Чернігові, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, звідки намагався таємно викрасти майно потерпілої Завалкової О.О. на загальну суму 13 399 грн., але злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий мешканцями вищевказаного будинку.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 порушує питання про зміну вироку суду апеляційної інстанції в частині призначеного покарання та просить призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік. Вважає вирок апеляційного суду незаконним, необґрунтованим, оскільки призначене судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу. Зазначає про те, що суд апеляційної інстанції не в повній мірі врахував кількість обставин, які пом'якшують покарання, та долучає довідку про наявність у нього певних захворювань.

Позиції інших учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_2 касаційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Прокурор Рибачук Г.А. касаційну скаргу засудженого вважає необґрунтованою та просить залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, у касаційній скарзі засудженого не оспорюється.

Щодо доводів касаційної скарги засудженого про суворість призначеного покарання, то колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Частиною 1 статті 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Як убачається зі змісту вироку, суд апеляційної інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, ступінь реалізації злочинного умислу, причини з яких злочин не доведено до кінця, дані про особу ОСОБА_2, який неодноразово судимий, у тому числі і за аналогічні злочини, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, його стан здоров'я, підтверджений консультативним висновком КЗ "Обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом". Обставинами, які пом'якшують покарання, суд апеляційної інстанції визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відсутність обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2. злочину, безпідставність застосування судом першої інстанції положень ст. 69 КК України та необхідність призначення ОСОБА_2. більш суворого покарання, ніж було визначено вироком суду першої інстанції, і обґрунтовано призначив йому покарання в межах мінімальної санкції, що передбачена ч. 3 ст. 185 КК України, мотивувавши таке рішення.

Одночасно в касаційній скарзі засудженого не наведено таких обставин та даних про його особу, які б не були враховані при призначенні останньому покарання і свідчили про можливість пом'якшення призначеного йому покарання, а тому колегія суддів вважає, що підстави для пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання відсутні.

Доводи засудженого ОСОБА_2 про пом'якшення йому покарання у зв'язку з погіршенням його стану здоров'я, є безпідставними, оскільки при встановленні під час відбування ОСОБА_2 покарання погіршення стану його здоров'я з визнанням, що його хвороби є тяжкими і перешкоджають відбуванню покарання, не виключається можливість застосування щодо нього звільнення від відбування покарання в порядку ст. 537 КПК України.

Покарання, призначене ОСОБА_2 судом апеляційної інстанції, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України. Переконливих доводів, які б спростовували висновки апеляційного суду щодо призначеного покарання за матеріалами провадження не встановлено.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_2 не знаходить.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд

у х в а л и в:

Вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 30 березня 2018 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.