0814/13257/2012 Про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку - 13.02.2019 Прийняття

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Кишакевич Л.Ю. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду від 15 серпня 2018 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 14 листопада 2018 року,

ОСОБА_2 звернулася до суду з касаційною скаргою на ухвалу Заводського районного суду від 15 серпня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 14 листопада 2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 КПК 1960 року зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК.

Згідно із положеннями п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року у касаційній скарзі, крім іншого, зазначаються: судові рішення, на які подається касаційна скарга, вказівка на те, в чому полягає незаконність судових рішень та доводи на її обґрунтування; прохання особи, яка подає касаційну скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 383 КПК 1960 року у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені

щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд.

Зі змісту касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається,

що ухвала Заводського районного суду від 15 серпня 2018 року в апеляційному порядку не переглядалася, а отже не може бути предметом касаційного розгляду.

Крім того, вбачається, що Запорізьким апеляційним судом було відмовлено в прийнятті до розгляду апеляції ОСОБА_3 на лист Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2018 року щодо повернення заяви

про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 190, частинами 1, 3, 4 ст. 358 КК на додаткове розслідування, а не ухвали Заводського районного суду від 15 серпня 2018 року. Таким чином, судові рішення є різні за своєю правовою природою, а тому не можуть бути оскаржені одночасно в одній касаційній скарзі та підлягають окремому оскарженню.

Також, підстави для скасування судових рішень визначено у ст. 398 КПК 1960 року. Однак, ОСОБА_2 у касаційній скарзі не зазначає, яких саме порушень, визначених у ст. 398 КПК 1960 року, допущено судом апеляційної інстанції та належним чином свої доводи не обґрунтовує.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_2 скаржиться на ухвалу Заводського районного суду від 15 серпня 2018 року. Однак, просить скасувати ухвалу цього ж суду від 15 вересня 2018 року. Крім того, враховуючи, що рішення районного суду не може бути предметом касаційного розгляду, вимоги ОСОБА_2 викладені у касаційній скарзі про скасування оскаржених судових рішень є суперечливими.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року справа не витребовується, якщо зміст скарги не відповідає вимогам ст. 350 КПК, скарга подана на судові рішення,

не передбачені ч. 2 ст. 383 КПК, якщо у скарзі відсутні посилання на підстави

для скасування або зміни вироку, ухвали, постанов, тощо.

Зважаючи на вищенаведене та керуючись вимогами ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року ОСОБА_2 у витребуванні справи для перевірки у касаційному порядку слід відмовити.

Відмова у витребуванні справи не перешкоджає її витребуванню справи

при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вона надійшла в межах строку, визначеного статтею 386 КПК, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову

у витребуванні справи.

Керуючись ст. 388 КПК 1960 року та п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , Суд