Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Ситников О.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 р. у справі за позовом Київської регіональної митниці до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

У липні 2012 року Київська регіональна митниця звернулася до суду з позовом про визнання дій протиправними та скасування постанови УДВС ГУ юстиції в м. Києві про накладення штрафу ВП № 32279591 від 22.06.2012 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 р., у задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 1 статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.09.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 р., частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Штраус Україна". Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, визнано протиправними та скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 19.01.2011 р., від 21.01.2011 р., від 31.01.2011 р., від 04.02.2011 р. та зобов'язано Київську регіональну митницю вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які були імпортовані ТОВ "Штраус Україна".

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУ юстиції у м. Києві від 25.04.2012 р., на підставі виконавчого листа № 2а-6049/11/2670, виданого Окружним адміністративним судом м.Києва, відкрито виконавче провадження ВП № 32279591.

Позивачу надано 7 днів для добровільного виконання рішення суду з моменту винесення постанови.

В зазначений термін позивачем добровільно постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.09.2011 р. виконано не було.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУ юстиції у м. Києві від 22.06.2012 р. за невиконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.09.2011 р. на позивача накладено штраф в розмірі 680 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у визначений державним виконавцем строк позивачем судове рішення не виконано, а тому оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Крім того, суди виходили з того, що посилання позивача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03.05.2012 р. про відкриття касаційного провадження щодо розгляду касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.09.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 р. є безпідставним, оскільки подання касаційної скарги та відкриття касаційного провадження не зобов'язує державного виконавця зупинити виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Також суди виходили з того, що безпідставним є посилання позивача на подане клопотання про зупинення виконання постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.09.2011 р., оскільки доказів його задоволення Вищим адміністративним судом України не надано.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки позивачем вимоги державного виконавця не виконано, причини невиконання рішення суду визнані неповажними, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 р. у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .