Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Ситников О.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чопської митниці на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Чопської митниці про скасування наказу та поновлення на державній службі, -

У червні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про визнання протиправним та скасування розпорядження в.о. начальника Чопської митниці від 26.05.2010 р. № 38/1-р, визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України від 26.05.2010 р. № 916-к в частині припинення його перебування на державній службі в митних органах України, поновлення на посаді головного інспектора сектора митного оформлення 1 відділу митного оформлення 2 митного поста "Тиса" Чопської митниці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.05.2010 р. по день поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 р. позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.05.2010 р. по день поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 155 КАС України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 р. провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування розпорядження в.о. начальника Чопської митниці від 26.05.2010 р. № 38/1-р закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 р., позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 26.05.2010 р. № 916-к в частині припинення перебування позивача на державній службі в митних органах України.

Поновлено позивача на посаді головного інспектора сектора митного оформлення 1 відділу митного оформлення 2 митного поста "Тиса" Чопської митниці.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилася Чопська митниця, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , державна служба припиняється у разі, зокрема, відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Згідно частини 2 статті 410 Митного кодексу України у митній службі України діє Дисциплінарний статут, який затверджується законом.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в митних органах України на посаді головного інспектора сектора митного оформлення 1 відділу митного оформлення 2 митного поста "Тиса" Чопської митниці.

Наказом Державної митної служби України від 26.05.2010 р. № 916-к припинено з 26.05.2011 р. перебування позивача на державній службі в митних органах за порушення Присяги державного службовця, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу".

Підставою для прийняття вказаного наказу став акт службового розслідування № 2/2010 від 26.05.2010 р., складений за результатами перевірки правомірності пропуску на митну територію України товарів, що переміщувались транспортними засобами НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_1 та встановлення порушень з боку особового складу відділу митного оформлення 2 митного поста "Тиса" своїх службових обов'язків.

Так, в ході службового розслідування встановлено, що 24.05.2010 р. співробітниками СБУ в Закарпатській області були затримані мікроавтобуси - державні реєстраційні номери НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_1. В мікроавтобусі державний реєстраційний номер НОМЕР_1, митний контроль та митне оформлення якого здійснював позивач, знаходився сир різних марок загальною вагою 650 кг.

Встановлено, що в'їзд транспортного засобу НОМЕР_1 в зону митного контролю здійснено о 05 год. 18 хв. 24.05.2010 р., завершення митного огляду о 05 год. 41 хв., завершення митного оформлення о 05 год 42 хв. і виїзд із зони митного контролю на митну територію України о 05 год. 44 хв. Тобто з моменту в'їзду в зону митного контролю до моменту виїзду із зони митного контролю на проведення всіх процедур витрачено 26 хв. Враховуючи, що у вказаному мікроавтобусі митний кордон перетинало 4 громадянина, які декларували валютні кошти, митний огляд транспортного засобу, згідно з наданих пояснень позивача, проводився з повним вивантаженням речей, а тому комісія з проведення службового розслідування прийшла до висновку, що за такий коротний час неможливо якісно здійснити всі необхідні процедури, що свідчить про неналежне виконання позивачем своїх службових обов'язків.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що доказів порушення позивачем Присяги державного службовця не надано, а тому його звільнення із займаної посади на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" відбулося неправомірно.

Крім того, суди виходили з того, що постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 06.08.2010 р. провадження у справі відносно водія мікроавтобусу державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_6, митне оформлення якого здійснював позивач, закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 351 МК України.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи факт порушення позивачем Присяги державного службовця свого підтвердження не знайшов, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Крім того, відповідно до положень статті 569 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу" (3723-12) .

Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України (далі - Статут) встановлено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно пункту 1 статті 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, зокрема, належать порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників.

Застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Статуту, який визначає види дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до підпункту 1 пункту 28 Статуту звільнення посадової особи митної служби може мати місце в разі порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам. Закон України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" (2805-15) є спеціальним нормативним актом щодо врегулювання правовідносин, пов'язаних із застосування заохочень та дисциплінарних стягнень для посадових осіб митної служби, у тому числі їх звільнення.

Невиконання або неналежне виконання посадовою особою митної служби своїх службових обов'язків відповідно до статті 21 Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" є порушенням службової дисципліни, відповідальність за що передбачена саме цим Законом.

Припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 21.05.2013 р. (№ 21-403а12), від 04.06.2013 р. (№ 21-167а13), від 17.09.2013 р. (№ 21-231а13), від 03.12.2013 р. (№ 379а13) та від 28.04.2015 р. (№ 21-163а15).

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Чопської митниці відхилити, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 р. у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .