Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Олексієнко М.М., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної митної служби України, Чернівецької обласної митниці на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Чернівецької обласної митниці про поновлення на публічній службі, -

У лютому 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про скасування наказу Державної митної служби України від 25.01.2012 р. № 107-к в частині припинення її перебування на державні службі в митних органах України, скасування наказу Чернівецької митниці від 26.01.2012 р. № 152 про проведення розрахунку, поновлення на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці з 26.01.2012 р. та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2012 р. у задоволенні позову відмовлено. Зобов'язано Державну митну службу України змінити дату припинення перебування позивача на державній службі в митних органах України з 26.01.2012 р. на 04.02.2012 р. Зобов'язано Чернівецьку обласну митницю здійснити повний розрахунок з позивачем з урахуванням дати припинення перебування на державній службі 04.02.2012 р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 р. скасовано рішення суду першої інстанції, позов задоволено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодились відповідачі, подали касаційні скарги, в яких посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просять скасувати ухвалене апеляційним судом рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , державна служба припиняється у разі, зокрема, відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Частиною 2 статті 410 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у митній службі України діє Дисциплінарний статут, який затверджується законом.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач проходила службу в митних органах України на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці.

Наказом Державної митної служби України від 25.01.2012 р. № 107-к припинено з 26.01.2012 р. перебування позивача на державній службі в митних органах за порушення Присяги державного службовця, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу".

Підставою для прийняття вказаного наказу стала доповідна записка заступника директора Організаційно-розпорядчого департаменту від 25.01.2012 р. про результати роботи комісії, відрядженої до зони діяльності Чернівецької обласної митниці відповідно до наказу Державної митної служби України від 13.01.2012 р. № 35.

Згідно з доповідною запискою позивачем допущено порушення митного законодавства під час пропуску транспортних засобів в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Порубне-Сірет" митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці, які полягали в пропуску транспортних засобів без сплати єдиного збору, які слідували смугою руху "зелений коридор", які повинні були рухатись "червоним коридором", встановлена кількість таких перетинів, які здійснювались під контролем позивача - 41 транспортних засоби. Внаслідок наведених порушень недоотримано єдиного збору в розмірі 1247,40 грн.

Також перевіркою встановлено, що позивачем допущено порушення митного законодавства щодо здійснення митного контролю за транспортними засобами, які були тимчасово ввезені на митну територію України громадянами, в частині переміщення з митної території України транспортних засобів іншими громадянами ніж ті, які переміщували їх на митну територію України, встановлена кількість таких перетинів під контролем позивача - 2 випадки. За висновком комісії, такі факти можуть свідчити про передачу у володіння або користування тимчасово ввезених транспортних засобів іншим особам без сплати відповідних податків та зборів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час виконання своїх службових обов'язків позивачем допущено порушення митного законодавства, які полягали в пропуску транспортних засобів іншою смугою, ніж це встановлено для транспортних засобів, які зареєстровані як вантажні, вантажопосажирські, а тому відповідачем правомірно прийнято наказ про звільнення позивача з державної служби.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що перевірка роботи Чернівецької обласної митниці, яка проводилась у січні 2012 року на підставі наказу Державної митної служби України від 13.01.2012 р. № 35 про надання практичної та методичної допомоги, проведена з порушенням вимог митного законодавства, доказів порушення позивачем Присяги державного службовця відповідачем не надано, а тому її звільнення із займаної посади на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" відбулося неправомірно.

Крім того, апеляційний суд виходив з того, що невиконання чи неналежне виконання посадовою особою митних органів службових обов'язків кваліфікується як дисциплінарне правопорушення, а не як порушення Присяги державного службовця. Припинення державної служби за порушення Присяги є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке правопорушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути вмотивовано.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційних скаргах, висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи факт порушення позивачем Присяги державного службовця свого підтвердження не знайшов, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про задоволення позову.

Крім того, відповідно до положень статті 569 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу" (3723-12) .

Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України (далі - Статут) встановлено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно пункту 1 статті 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, зокрема, належать порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників.

Застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Статуту, який визначає види дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до підпункту 1 пункту 28 Статуту звільнення посадової особи митної служби може мати місце в разі порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам. Закон України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" (2805-15) є спеціальним нормативним актом щодо врегулювання правовідносин, пов'язаних із застосування заохочень та дисциплінарних стягнень для посадових осіб митної служби, у тому числі їх звільнення.

Невиконання або неналежне виконання посадовою особою митної служби своїх службових обов'язків відповідно до статті 21 Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" є порушенням службової дисципліни, відповідальність за що передбачена саме цим Законом.

Припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 21.05.2013 р. (№ 21-403а12), від 04.06.2013 р. (№ 21-167а13), від 17.09.2013 р. (№ 21-231а13), від 03.12.2013 р. (№ 379а13) та від 28.04.2015 р. (№ 21-163а15).

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційні скарги Державної митної служби України, Чернівецької обласної митниці відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 р. у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .