699/849/17 Про таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення - 31.08.2021 Прийняття

провадження № 51-1067км21Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:головуючого Марчука О. П.,суддів Слинька С.С., Яковлєвої С.В.,за участю:секретаря судового засідання Волевач О.В.,прокурора Нескородяного А.М.,в режимі відеоконференціїзасудженого ОСОБА_1,розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останній раз -26 березня 2013 рокувироком Солом`янського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 7 місяців. На підставі ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2011 року та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 8 місяців. Звільнений 13листопада 2015 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2020 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за:

- ч. 2 ст. 185 КК України строком на 3 роки;

- ч. 3 ст. 185 КК України строком на 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він в ніч з 12 травня на 13 травня 2017 року, реалізуючи заздалегідь виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів з метою здійснення таємного викрадення чужого майна і зверненням його на свою користь, перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_2, скориставшись відсутністю очевидців, підійшов до воріт гаража, який розташований на території вищевказаного домоволодіння та шляхом вибивання замка відчинив ворота, після чого зайшовши до приміщення гаража здійснив крадіжку бензинового мотоблока почвофреза "Forte HSD1G-105G" вартістю 9 833,33 гривні, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 збитків на вказану суму, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того, він же повторно, в ніч з 08 на 09 липня 2017 року, реалізуючи заздалегідь виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою здійснення таємного викрадення чужого майна і зверненням його нa свою користь, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_3, де шляхом підняття шиферу на даху гаражу проник у середину та здійснив крадіжку зварювального інвертора марки "Gerrard MMA 200" вартістю 2 280,74 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 збитків на вказану суму, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Окрім того, він же повторно, 03 грудня 2018 року, приблизно о 16:00, перебуваючи на АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу потрапив на територію неогородженого вказаного домоволодіння, належного ОСОБА_4, де скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, маючи умисел вчинити крадіжку чужого майна, за допомогою вантажного крана маніпулятора викрав металеву бочку вартістю 4 070, 49 грн. Після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому викраденим майном розпорядився на свій розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року вирок районного суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації його дій, порушує питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанцій у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і просить призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на порушення його права на захист судом апеляційної інстанції, так як справу було розглянуто без його участі.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового розгляду заперечень на касаційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні засуджений підтримав подану скаргу, а прокурор заперечував проти її задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень в касаційній скарзі не оспорюються, у зв`язку з чим судові рішення в цій частині колегією суддів не перевіряються.

Що стосується доводів касаційної скарги засудженого про порушення права його на захист під час апеляційного розгляду кримінального провадження щодо нього, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 401 КПК України апеляційний суд зобов`язаний здійснити виклик обвинуваченого, який утримується під вартою, в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо про це надійшло його клопотання. Згідно з імперативними вимогами цієї ж норми незалежно від наявності/відсутності такого клопотання обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища. Крім того, законодавець надав суду дискреційні повноваження за власною ініціативою визнати участь обвинуваченого обов`язковою.

Інших підстав для визнання участі обвинуваченого у судовому провадженні апеляційного суду обов`язковою КПК (4651-17) України не містить.

Так, як слідує з матеріалів кримінального провадження засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись з вироком суду першої інстанції звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. В даній апеляційній скарзі ним не висловлювалось його бажання про розгляд кримінального провадження за його участі.

У подальшому засуджений через адміністрацію місця ув`язнення був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду апеляційним судом його апеляційної скарги на вирок районного суду щодо нього, що підтверджується наявною в матеріалах кримінального провадження його розпискою ( т. 3 а.п. 11).

Під час перевірки матеріалів провадження встановлено, що будь-яких клопотань щодо бажання бути присутнім у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не подавав.

Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Тому з урахуванням того, що участь засудженого ОСОБА_1 не була обов`язковою, останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції з дотриманням порядку, передбаченого процесуальним законом, здійснив апеляційний розгляд у його відсутність. За таких обставин, проведення розгляду справи в апеляційному порядку за відсутності обвинуваченого не призвело до обмеження його права брати участь в апеляційному розгляді.Таким чином, матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, а тому підстав для задоволення скарги немає.Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд