Постанова
Іменем України
17 січня2019 р.
м. Київ
справа № 734/1220/17
провадження № 51-5191км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,
секретаря
судового засідання Бражника М.В.,
за участю:
прокурора Рибачук Г.А.,
захисника Тонконога В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Тонконога В.В. на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 15 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270130000190, за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 грудня 2017 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Вирішено питання речових доказів і судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 15 березня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_3 залишено без змін.
Згідно вироку ОСОБА_3 визнано винуватим і засуджено за те, що він у серпні 2016 року, в денний час доби, перебуваючи на полі за с. Набільське, Козелецького району, Чернігівської області, виявив дикоростучі кущі рослини роду коноплі, які без мети збуту зірвав і переніс їх за місцем свого проживання, а саме до АДРЕСА_2, чим здійснив незаконне придбання коноплі, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - "канабісом". Вдома ОСОБА_3 зірвані ним рослини коноплі, які є особливо небезпечним наркотичним засобом - "канабісом" залишив зберігати на печі житлового будинку, чим здійснив їх незаконне зберігання без мети збуту.
12 березня 2017 року, приблизно о 13.20 год., ОСОБА_3, перебуваючи в с. Набільське, Козелецького району, Чернігівської області, добровільно видав працівникам поліції незаконно придбані ним рослини коноплі, які є особливо небезпечними наркотичними засобами - "канабісом", маса яких в перерахунку на висушену речовину становить 695 г, що є великим розміром.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Тонконог В.В. порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_3 і просить кримінальне провадження щодо останнього закрити. Вказує на те, що судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає про те, що винуватість засудженого у вчиненні ним кримінального правопорушення недоведена, а судами дана неправильна правова оцінка обставинам провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Тонконог В.В. касаційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.
Прокурор Рибачук Г.А. вважає, що касаційна скарга захисника, є необґрунтованою та просить залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Суд касаційної інстанції відповідно до вимог частини 1 ст. 433 КПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суд дотримався вимог зазначеного закону.
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, ґрунтується на сукупності зібраних і належно оцінених судом доказів, і є правильним.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що засуджений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. Проте його вина підтверджується низкою доказів, здобутих під час досудового розслідування та дослідженими в суді першої інстанції, яким суд дав належну оцінку. Так, суд першої інстанції на підтвердження винуватості ОСОБА_3 та доведеності його вини у вчиненні незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів у великих розмірах без мети збуту, обґрунтовано послався на показання свідка ОСОБА_4, який в суді першої інстанції показав, що був запрошений працівниками поліції в якості понятого у відділок поліції, в м. Остер Козелецького району, у якому побачив ОСОБА_5, який щось писав. Потім поїхали в с. Набільське Козелецького району, де ОСОБА_3 сказав, що у нього є рослини коноплі й він хоче їх видати. Він сам зайшов у дім і виніс на вулицю коноплю з гілками, яка була сухою та в якомусь пакеті та видав її працівникам поліції. ОСОБА_3 сказав, що знайшов рослини коноплі десь на полі. Протокол огляду місця події складався біля господарства ОСОБА_3 Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_6 у яких він крім іншого зазначив, що ОСОБА_3 заяву про добровільну видачу працівникам поліції рослин коноплі писав добровільно, жодного тиску на нього ніхто не чинив.
Також, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведено показаннями свідка ОСОБА_7, яким суд дав належну оцінку, а саме свідок дала показання про те, що ОСОБА_3 є її сусідом і він попросив її побути у подвір'ї в якості свідка під час вилучення рослин. ОСОБА_3 виніс траву, яка була зелена, висушена, десь до метра висотою на вулицю. Він сам склав рослини коноплі у білий мішок і виніс до авто працівників поліції на вулицю.
Окрім того, винуватість ОСОБА_3 підтверджується відомостями, які містяться в досліджених судом даних: висновку експерта від 21.03.2017 року № 211(х) та фототаблицями до нього; протоколу огляду місця події від 12.03.2017 року та фототаблицями до нього, з якого вбачається, що об'єктом огляду була територія біля господарства АДРЕСА_2 де ОСОБА_3, тримає гілки рослин у висушеному стані, схожі на рослини коноплі. ОСОБА_3 пояснив, що дані рослини він зберігав для власних потреб, а вирвав їх за с. Набільське у серпні 2016 року; письмової заяви ОСОБА_3 від 12.03.2017 року, згідно якої останній добровільно видав працівникам поліції висушені рослини коноплі у вигляді гілок із листям, які зберігав для власних потреб у своєму дачному будинку, що за адресою: АДРЕСА_2.
З матеріалів провадження вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази, дали їм належну оцінку та дійшли правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Також судами досліджені всі обставини справи, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного її вирішення.
Що стосується доводів сторони захисту про недопустимість протоколу огляду місця події та доказів, отриманих під час проведення даної слідчої дії, то вони є необґрунтованими і спростовуються доказами наведеними у вироку та матеріалами провадження. Як убачається з протоколу огляду місця події об'єктом огляду була територія біля господарства АДРЕСА_2, а не саме домоволодіння. Біля господарства в присутності свідків - понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а також свідка ОСОБА_7, ОСОБА_3 сам виніс з домоволодіння рослини коноплі на вулицю, і видав їх працівникам поліції. При огляді рослин зазначено їх індивідуальні ознаки (гілки листя та верхівки висушених рослин зеленого кольору, схожих на рослини коноплі). Тобто протокол огляду місця події складався біля подвір'я даного господарства. Заяв та зауважень від ОСОБА_3 або інших осіб щодо проведення слідчої дії та складання протоколу не надходило.
Після чого рослини працівниками поліції, відповідно до вимог КПК України (4651-17) , у присутності двох понятих, поміщені до мішка, скріплені підписами слідчого та понятих і в такому виді були передані до експертної установи, де експертом не виявлено будь-яких порушень цілостності даного упакування та встановлено розмір(вагу) виданої ОСОБА_3 речовини, а також її вміст(особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс).
Дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України кваліфіковано правильно. Отже, вважати, що судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, немає підстав.
Крім цього, при перевірці кримінального провадження встановлено, що такі ж, як і в касаційній скарзі твердження захисник висловлював у своїй апеляційній скарзі. Апеляційним судом при перевірці матеріалів кримінального провадження в апеляційному порядку рішення прийнято правильно. Свої висновки із цього питання суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив. Із даними висновками погоджується і колегія суддів. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни судових рішень, колегією суддів не встановлено.
Покарання засудженому ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судові рішення є законними та обґрунтованими і підстав для задоволення касаційної скарги, не вбачає.
Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд
у х в а л и в:
Касаційну скаргу захисника Тонконога В.В. залишити без задоволення, а вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 15 березня 2018 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.
Постанова Верховного Суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
С у д д і:
О.П. Могильний О.П. Марчук В.В. Наставний