Постанова
іменем України
17 січня 2019 р.
м. Київ
справа №562/3416/14-к
провадження № 51-5572км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Ємця О. П.,
суддів: Кравченка С.І., Білик Н. В.,
секретаря судового засідання Гапона В. О.,
за участю:
прокурора Дехтярук О. К.,
захисників (в режимі відеоконференції) ПилипіваІ.І. та Пилипіва І.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 01 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013190130000905 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. ЗдолбунівРівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, раніше судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03 листопада 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців. За ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України виправдано у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_2 зараховано в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 14 червня 2016 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. З 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Цим же вироком також засуджено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо яких касаційні скарги не подані та судові рішення не оскаржуються.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він у квітні 2014 року в нічний час, маючи умисел на заволодіння чужим майном, у будинку по АДРЕСА_3 таємно заволодів майном, яке належало ОСОБА_5, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 2495 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 01 березня 2018 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Стверджує, що апеляційний суд безпідставно незарахував йому з 21 червня 2017 року у строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі до вступу вироку в законну силу.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисники Пилипів І.І. та Пилипів І.І. підтримали подану касаційну скаргу.
Прокурор Дехтярук О.К. заперечувала щодо задоволення касаційної скарги засудженого.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій та призначеного покарання, в касаційній скарзі засудженого не оспорюється.
Що стосується доводів засудженого про неправильне застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність, то вони заслуговують на увагу.
Частиною 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" (838-19)
, яка була чинною на час вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, було визначено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, де до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 учинив інкримінований йому злочин у період чинності редакції ч. 5 ст. 72 КК України, передбаченої ЗУ № 838-VIII, з огляду на ст. 5 КК України, ч. 1 ст. 58 Конституції України, зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання має здійснюватись відповідно до вказаної норми закону.
Крім того, така позиція узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладено у постанові від 29 серпня 2018 року, згідно з яким, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання, застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (838-19)
, в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII (2046-19)
, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (838-19)
.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд зарахував ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили, однак з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, що суперечить вимогам положень ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 (838-19)
року.
Апеляційний суд при перегляді даного кримінального провадження за апеляцією засудженого ОСОБА_2 не звернув уваги на порушення вимог закону, тим самим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме - не застосував закон, який підлягає застосуванню, що відповідно п. 2 ч.1 ст. 438 КПК України є підставою для зміни оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 434, 436, 441 КПК України, Верховний Суд
у х в а л и в:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 01 березня 2018 року щодо ОСОБА_2 змінити. На підставі ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII (838-19)
додатково зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по 01 березня 2018 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У решті судове рішення залишити без зміни.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
С у д д і:
О. П. Ємець С. І. Кравченко Н. В. Білик