Постанова
Іменем України
17 січня 2019 року
м. Київ
справа № 441/248/17
Провадження № 51-7814 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Ємця О.П.,
при секретарі Матушевській Л.О.,
за участю прокурора Сингаївської А.О.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016140180000840 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Добряни, проживає по АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30 грудня 2013 року за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 292 КК України із застосуванням ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 3 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 309 КК України,
та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився та проживає в АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України,
за касаційною скаргою захисника Гаталяка М.Я. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 13 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 травня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Городоцького районного суду Львівської області від 13 червня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за:
- ч. 3 ст. 189 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
- ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- ч. 3 ст. 357 КК України на 3 роки обмеження волі;
- ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30 грудня 2013 року, та ОСОБА_1 остаточно визначено покарання 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
В порядку ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_1 зараховано термін попереднього ув'язнення з 27 листопада 2016 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14 травня 2018 року вищевказаний вирок залишено без зміни.
Вказаним вироком, який залишено без зміни судом апеляційної інстанції, засуджено також ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 189 КК України, судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржуються.
За вироком суду, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2, 10 жовтня 2016 року, приблизно о 23 год. 30 хв., на автомобілі Мерседес - Бенс Віто, прибули до будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_3. ОСОБА_1, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, пред'явив вимогу до потерпілого ОСОБА_5 надати йому кошти в сумі 50000 грн.
Отримавши відмову у передачі вказаних коштів, 11 жовтня 2016 року приблизно об 00 год. 30 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, всупереч волі потерпілого ОСОБА_5, посадили його в автомобіль Мерседес - Бенс Віто та перемістили в гаражне приміщення НОМЕР_1 в кооперативі "Лісний" у м. Новояворівськ, Яворівського району Львівської області. Далі застосували насильство небезпечне для життя і здоров'я неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5, яке виразилось у нанесенні ОСОБА_1 ударів руками, ногами по тілу потерпілого та погрозі вбивством із демонструванням ножа, вимагали у нього грошові кошти в сумі 50000 грн.
Продовжуючи свій злочинний умисел, 12 жовтня 2016 року, приблизно о 2 год. 30 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, у будинку АДРЕСА_1, наносячи удари металевим предметом по кінцівках потерпілого ОСОБА_5 вимагали у останнього грошові кошти в сумі 50000 грн.
12 жовтня 2016 року, приблизно о 16 год. 10 хв., ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, перебуваючи на автодорозі в с. Добряни Городоцького району Львівської області, вимагали у потерпілого ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 50000 грн., при цьому ОСОБА_2, з метою одержання коштів, наніс удар ногою по тулубу потерпілого ОСОБА_5
27 листопада 2016 року, приблизно о 12 год. 30 хв. ОСОБА_1, по АДРЕСА_1 вимагав у ОСОБА_5 надати йому грошові кошти в розмірі 50000 грн., шляхом погроз застосування насильства над потерпілим, який сприйняв їх як дійсні і реальні, побоюючись реального виконання, передав ОСОБА_1 наявні у нього кошти в розмірі 1900 грн.
Крім цього, 10 жовтня 2016 року, приблизно о 2 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_3, повторно, з корисливих мотивів, відкрито, шляхом силового ривка застосованого до потерпілого ОСОБА_6 заволодів мобільним телефоном останнього із сім картою мобільного оператора та абонентським номером, завдавши потерпілому збитків на суму 169 грн. 50 коп.
Крім цього, 12 жовтня 2016 року приблизно о 1 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи по АДРЕСА_1, шляхом погрози застосування фізичного насильства до неповнолітнього потерпілого, незаконно заволодів паспортом громадянина України ОСОБА_5
Крім цього, ОСОБА_1, у невстановлений час та в невстановленому місці, придбав та в подальшому зберігав в будинку АДРЕСА_1 без мети збуту особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких в Україні заборонено.
27 листопада 2016 року, о 12 год. 35 хв. працівниками Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області, під час проведення обшуку в буд. АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких в Україні заборонено, масою в перерахунку на висушену речовину 92,68 грам, а також металеву м'ясорубку на робочій поверхні якої містилася подрібнена речовина рослинного походження коричневого кольору, що містить морфін, кодеїн і є маковою соломою та відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на висушену речовину 1,31 грам. Загальна маса вилучених у ОСОБА_1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, в перерахунку на висушену речовину становить 93,99 грам.
Тобто, ОСОБА_1 повторно, вчинив вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, за попередньою змовою групою осіб; відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно; незаконно заволодів паспортом громадянина України і незаконно придбав та зберігав особливо небезпечні наркотичні засоби без мети збуту.
ОСОБА_2 вчинив вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, за попередньою змовою групою осіб.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 просить скасувати постановлені судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує, що вирок суду ґрунтується на припущеннях, оскільки не зрозуміло, які саме докази підтверджують час, місце, спосіб вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України. Наголошує, що на ОСОБА_1 ніхто не вказав, як на особу, яка вчиняла злочини, обвинувачені та потерпілі показань в судовому засіданні не давали. Вважає, що суд поклав в основу вироку недопустимі докази, які не відкриті стороні захисту та зібрані з порушенням вимог КПК України (4651-17) . Повідомляє, що слідчий, який проводив обшук, не мав повноважень на його виконання. Зазначає про недопустимість доказів отриманих за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5, які всупереч вимогам закону проводилися без участі законного представника. Стверджує, що суд не звернув уваги на показання свідків, які в судовому засіданні зазначили, що їх катували і вимагали дати неправдиві відомості проти ОСОБА_1 Вказує, що суд не дав оцінки заявам потерпілих та їх захисника про застосуванням недозволених методів ведення слідства. Вважає, що апеляційний суд, у порушення вимог ст. 419 КПК України доводи апеляції сторони захисту належним чином не перевірив, не надав на них відповідей, безпідставно відмовив у повторному дослідженні доказів.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор судові рішення вважає законними і обґрунтованими і просить залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
Мотиви Суду:
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вимогами кримінального процесуального закону передбачено, що рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.
Окрім додержання цих вимог, в судовому рішенні слід проаналізувати і зіставити з наявними у провадженні матеріалами всі доводи, наведені в апеляції, і дати на кожен із них вичерпну відповідь.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення, мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції, ці вимоги закону при перегляді кримінального провадження апеляційним судом не виконані.
З апеляційною скаргою на вирок районного суду звернулися, крім інших, захисник ОСОБА_3
Зокрема, в апеляційній скарзі захисника ставилося питання про скасування вироку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотними порушеннями кримінального процесуального закону. Крім іншого, зазначалося про недопустимість здобутих доказів, незаконність проведення слідчих дій, та проведення окремих слідчих дії з порушенням вимог КПК України (4651-17) . Повідомляв, що під час вказаних процесуальних дій вилучено докази, які також є недопустимими, а відповідно і всі подальші процесуальні дії проведені з ними, недопустимі. Наголошував, що обвинувальний вирок ґрунтується на припущеннях та недопустимих доказах. Стверджували про відсутність прямих доказів винуватості ОСОБА_1 Вказував на застосування органом досудового слідства тиску на свідків, про що останні повідомили в судовому засіданні та застосування недозволених методів до потерпілих, про що свідчать їх заяви.
Тобто, на обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник навів конкретні доводи, які мали бути ретельно перевірені апеляційним судом.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд апеляційної інстанції зазначив суть апеляційних доводів, проте їх з достатньою повнотою не перевірив, відповіді на них надав у загальних фразах без аналізу і оцінки доказів, на які посилався скаржник і свого рішення про залишення без зміни вироку в ухвалі належним чином не вмотивував.
Як убачається з апеляційної скарги, основними їх доводами є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та покладення в основу вироку недопустимих доказів, що призвело до незаконності засудження.
Колегія суддів апеляційного суду, не погодившись із апеляцією, зосередилась виключно на висновках, викладених у вироку, обґрунтованих мотивів залишення апеляції без задоволення в ухвалі не навела, а обмежилась формальним переліченням доказів, показань свідків та документів, які наведені у вироку суду першої інстанції.
Відповідей на доводи сторони захисту про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, недопустимість доказів апеляційний суд не надав, мотивів залишення апеляцій без задоволення не навів.
Наведене є істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке перешкодило апеляційному суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
З урахуванням зазначеного, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю її вимогам ст. 419 КПК України з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Оскільки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, інкримінується ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, їх дії взаємопов'язані, скасуванню підлягає і ухвала апеляційного суду щодо останнього в порядку ч. 2 ст. 433 КПК України.
При новому апеляційному розгляді необхідно усунути зазначені порушення, ретельно дослідити всі докази у провадженні, з урахуванням того, що захисник просив їх оцінити по іншому, перевірити усі доводи апеляційних скарг та в залежності від встановленого, постановити законне і обґрунтоване рішення з викладенням в ньому аналізу доказів і ґрунтовних мотивів його прийняття.
Враховуючи, що ОСОБА_1 тривалий час знаходиться під вартою, беручи до уваги, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а відповідно вирок районного суду є таким, що не набрав законної сили, Верховний Суд вважає за доцільне звільнити його з-під варти. Питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, у разі необхідності, апеляційному суду слід вирішити при розгляді справи в порядку апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 344, 434, 436, 438 КПК України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника Гаталяка М.Я. задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Звільнити ОСОБА_1 з-під варти.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
С.І.Кравченко Н.В.Білик О.П.Ємець