П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2019 р.
м. Київ
Справа № 529/474/17
Провадження № 51-6740 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів: Маринича В.К., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Медицької У.І.,
прокурора Цигана Ю.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 06 березня 2018 року щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 30 серпня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів, передбачених:
- ч. 1 ст. 309 КК України - до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;
- ч. 2 ст. 307 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією ? частини належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією ? частини належного йому майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 30 травня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з 21 червня 2017 року по 30 серпня 2017 року - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 06 березня 2018 року вирок місцевого суду змінено, пом'якшено призначене покарання та визначено вважати засудженим ОСОБА_1 за:
- ч. 1 ст. 309 КК України - до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;
- ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією ? частини належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією ? частини належного йому майна.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він восени 2016 року на території Диканського району Полтавської області незаконно придбав і зберігав з метою власного вживання, без мети збуту наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 147,012 г та 8,719 г, до часу його виявлення та вилучення працівниками поліції під час обшуку 30 березня 2017 року.
Крім того, 22 лютого 2017 року об 11.06 ОСОБА_1 у Центральному відділенні поштового зв'язку "Диканька" ДП "Укрпошта" на вул. Незалежності, 93, у смт Диканька Полтавської області, повторно, безоплатно збув придбану ним за невстановлених обставин психотропну речовину метамфетамін, переславши її до Полтавського слідчого ізолятора УДПтСУ в Полтавській області з метою вручення її особі, яка утримувалась в даній установі.
10 березня 2017 року в ході проведення обшуку в кімнаті прийому посилок та передач Полтавського слідчого ізолятора УДПтСУ в Полтавській області, розташованого за адресою: вул. Пушкіна, 91, м. Полтава, працівниками Національної поліції в посилці, адресованій на ім`я ОСОБА_2, було виявлено та вилучено психотропну речовину - метамфетамін, масою 0,01г.
Крім того, 26 березня 2017 року о 16.32 ОСОБА_3 неподалік автостанції, що на вул. Кащука, 1, у смт Диканька Полтавської області, попередньо придбавши за невстановлених обставин психотропну речовину та домовившись телефоном про зустріч, повторно, незаконно збув за 450 грн особі під вигаданими анкетними даними - ОСОБА_4 психотропну речовиною - метамфетамін у медичному шприці, масою 0,0143 г.
Крім того, 30 березня 2017 року о 14.18 ОСОБА_1, перебуваючи за місцем проживання на АДРЕСА_1, попередньо придбавши за невстановлених обставин психотропну речовину та домовившись телефоном про зустріч, повторно, незаконно збув за 450 грн особі під вигаданими анкетними даними - ОСОБА_4 психотропну речовину - метамфетамін у медичному шприці, масою 0,00040 г.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із постановленим щодо ОСОБА_1 рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого внаслідок м'якості, просить його скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував положення ст. 69 КК України та пом'якшив покарання ОСОБА_1, при цьому в достатній мірі не врахував ступеню тяжкості вчинених останнім злочинів та даних про особу засудженого, зокрема того, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став. Також зазначає про неправильне застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції свого рішення належним чином не мотивував, у зв'язку з чим призначене покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України, а судове рішення - вимогам статей 370, 419 КПК України.
Від засудженого ОСОБА_1 і захисника Нагайника М.Г. надійшли заперечення, в яких вони просять касаційну скаргу прокурора задовольнити частково, змінити ухвалу апеляційного суду в частині зарахування строку попереднього ув'язнення з урахуванням висновку Верховного Суду щодо правозастосування ст. 72 КК України, в частині призначення покарання - касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
Що стосується доводів прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 69 КК України, то вони заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Положенням ст. 69 КК України визначено, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання може мати місце лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Так, обґрунтовуючи висновок щодо міри покарання та призначаючи ОСОБА_1 покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України, суд апеляційної інстанції, як убачається з мотивувальної частини ухвали, врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність обставин, що пом'якшують покарання - щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, а також дані про його особу, зокрема, задовільну характеристику та тяжке захворювання, а також те, що він раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, має на утриманні неповнолітню дитину та батьків похилого віку.
Проте Суд не погоджується з таким висновком, оскільки суд апеляційної інстанції в достатній мірі не врахував даних про особу ОСОБА_1, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі й за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві й, незважаючи на наявність неповнолітньої дитини та батьків похилого віку, він не зробив належних підсумків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисні злочини.
При цьому апеляційний суд у своєму рішенні не навів переконливих мотивів на підтвердження своїх висновків щодо наявності підстав для застосування положень ст. 69 КК України з урахуванням принципу справедливості покарання й відповідності його меті - виправлення засудженого та запобігання вчинення нових злочинів як ним, так і іншими особами.
З огляду на викладене ухвала суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальністьпідлягає скасуванню з призначенням нового розгляду провадження в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
В разі підтвердження пред'явленого обсягу обвинувачення та за відсутності інших обставин, які можуть вплинути на призначення покарання, застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України слід уважати необґрунтованим.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 06 березня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
С у д д і:
Н.О. Марчук В.К. Маринич С.С. Голубицький ' 'br'