815/4494/15 Про скасування рішення щодо відмови у митному оформленні випуску товарів за митною декларацією - 09.06.2016 Прийняття

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Одеської митниці на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015р. у справі № 815/4494/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД" до Одеської митниці ДФС, старшого державного інспектора Одеської митниці Державної фіскальної служби Ткаченко Геннадія Степановича про скасування рішення, -

Позивач звернувся з позовом про скасування рішення від 30 липня 2015 року № 500060006/2015/005731 щодо відмови у митному оформленні випуску товарів за митною декларацією, зазначене у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00049 від 31 липня 2015 року, скасування рішення від 31 липня 2015 року № 500060006/2015/000023/1 про коригування митної вартості товарів, та зобов'язання повернути (вивільнити) сплачену фінансову гарантію у розмірі 103 621,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій митниці щодо самостійного визначення митної вартості та необґрунтованим витребуванням у позивача додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2015 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Скасовано рішення Державної митної служби України Одеської митниці Державної фіскальної служби старшого державного інспектора Одеської митниці Державної фіскальної служби Ткаченко Геннадія Степановича від 30 липня 2015 року № 500060006/2015/005731 щодо відмови у митному оформленні випуску товарів за митною декларацією, зазначене у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00049 від 31 липня 2015 року. Скасовано рішення Державної митної служби України Одеської митниці Державної фіскальної служби старшого державного інспектора Одеської митниці Державної фіскальної служби Ткаченко Геннадія Степановича від 31 липня 2015 року № 500060006/2015/000023/1 про коригування митної вартості товарів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 р. надійшла касаційна скарга Одеської митниці, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 червня 2009 року між ТОВ "Таламус ЛТД" (Покупець) та "RONBY INVEST LLP" (Продавець), укладено контракт № TR-09/06, згідно з п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити металопродукцію (білу жесть електролітичного лудіння марки ЕЖК за ДСТУ 13345-85), кількістю і в асортименті відповідно до підписаних специфікацій, котрі є невід'ємною частиною даного Контракту.

Відповідно до інвойсу № TR-09/06-226 від 29 липня 2015 року, на виконання умов контракту № TR-09/06 від 26 червня 2009 року, "RONBY INVEST LLP" (Продавець), через постачальника "HANDAN ZHUOLI FINE STEEL PLATE CO., LTD", поставило на користь ТОВ "Таламус ЛТД" (Покупець) жесть білу в рулонах ЕЖК, покриття оловом Е2.8/2.8, відповідає стандарту JIS G3303, розмір 0,15s x ширина 732 м.м., ступінь твердості Т4, обробка поверхні BRIGHT FINISH, кромка обрізна, марка сталі MR.

З метою здійснення митного оформлення вищеокресленого товару, та підтвердження митної вартості товару, позивачем 30 липня 2015 року до Південної митниці було надано митну декларацію № 500060006/2015/005731, інвойси № TR-09/06-226 від 29 липня 2015 року, № TR-11/120-ТЛС-124 від 15 червня 2015 року, зовнішньоекономічний контракт № TR-09/06 від 26 червня 2009 року, додаткові угоди до контракту № TR-09/06 від 26 червня 2009 року, зокрема, № 2 від 11 червня 2011 року, № 6 від 27 грудня 2012 року, № 13 від 01 липня 2015 року, специфікацію № 203 до Контракту № TR-09/06 від 26 червня 2009 року, коносамент від 01 червня 2015 року TSNODS000608, екологічну декларацію № 34855 від 17 липня 2015 року, та інші товаросупровідні документи, які перелічені в графі 44 митної декларації № 500060006/2015/005731 від 30 липня 2015 року.

Під час перевірки Одеською митницею наданих ТОВ "Таламус ЛТД", для підтвердження митної вартості товару, документів фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, зокрема, у інвойсі № TR-11/120-ТЛС-124 від 15 червня 2015 року відправником товару зазначено - HANDAN ZHUOLI FINE STEEL PLATE CO., LTD з адресою No.16, JULIANG Road, INDASTRIAL PARK of CHENGAN COUNTRY, CN- HANDAN City, HEBEI PROVINCE, CHINA, тоді як у інвойсі № TR-09/06-226 від 29 липня 2015 року зазначено підприємство - HANDAN ZHUOLI FINE STEEL PLATE CO., LTD з іншою адресою, а саме No.16, JULIANG Road, INDASTRIAL PARK of CHENGAN COUNTRY, HANDAN City, HEBEI PROVINCE, CHINA. Також, митним органом встановлено, що відповідно до п.п.3.1 п.3 Контракту № TR-09/06 від 26 червня 2009 року якісні характеристики товару зазначаються у специфікаціях, тоді як у специфікації від 29 липня 2015 року № 203 характеристикою товару вказано покриття оловом 2,8/2,8G/М2 та промаслювання DOS, а у інвойсах від 15 червня 2015 року № TR-11/120-ТЛС-124, від 29 липня 2015 року № TR-09/06-226 вказано лише покриття оловом Е 2,8/2,8.

З метою підтвердження митної вартості товару, заявленої у МД № 500060006/2015/005731 від 30 липня 2015 року, митним органом, на підставі вимог ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, ТОВ "Таламус ЛТД" було зобов'язано протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товар; копію митної декларації країни відправлення; висновки експертних організацій про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також, декларанта було повідомлено про можливість подання до Одеської митниці додаткових наявних у нього документів для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Уповноваженою особою декларанта - ТОВ "Таламус ЛТД" на здійснення митного оформлення товару 31 липня 2015 року, було зазначено, що "дані документи не надаємо, бо вони суперечать чинному законодавству", про що свідчить відповідний напис на Додатку до зворотнього боку Інформаційного аркушу до МД № 12872.

За результатами розгляду питання щодо митного оформлення, зазначеного у митній декларації № 500060006/2015/005731 від 30 липня 2015 року, товару, Одеською митницею ДФС прийнято рішення від 31 липня 2015 року № 500060006/2015/000023/1 про коригування митної вартості товарів та винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00049 від 31 липня 2015 року.

Отже, предметом даного спору є правомірність визначення митної вартості товару.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Митницею дотримано вимог митного законодавства при визначенні митної вартості вказаного товару, а прийняті Митницею рішенні є законними та обґрунтованими.

Натомість скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України (4495-17) ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз даної норми дає змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з ч.1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, Митниця вказує про те, що під час перевірки контролюючим органом у поданих документах були виявлені розбіжності, зокрема, у інвойсі № TR-11/120-ТЛС-124 від 15 червня 2015 року відправником товару зазначено - HANDAN ZHUOLI FINE STEEL PLATE CO., LTD з адресою No.16, JULIANG Road, INDASTRIAL PARK of CHENGAN COUNTRY, CN- HANDAN City, HEBEI PROVINCE, CHINA, тоді як у інвойсі № TR-09/06-226 від 29 липня 2015 року зазначено підприємство - HANDAN ZHUOLI FINE STEEL PLATE CO., LTD з іншою адресою, а саме No.16, JULIANG Road, INDASTRIAL PARK of CHENGAN COUNTRY, HANDAN City, HEBEI PROVINCE, CHINA. Також, митним органом встановлено, що відповідно до п.п.3.1 п.3 Контракту № TR-09/06 від 26 червня 2009 року якісні характеристики товару зазначаються у специфікаціях, тоді як у специфікації від 29 липня 2015 року № 203 характеристикою товару вказано покриття оловом 2,8/2,8G/М2 та промаслювання DOS, а у інвойсах від 15 червня 2015 року № TR-11/120-ТЛС-124, від 29 липня 2015 року № TR-09/06-226 вказано лише покриття оловом Е 2,8/2,8. У зв'язку з чим, митним органом на підставі ч.3 ст. 53 Митного кодексу України було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товар; копію митної декларації країни відправлення; висновки експертних організацій про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Проте, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що згідно пояснень апелянта латинські букви "CN", що є єдиною відмінністю в адресі, є кодом країни виробництва товару (Китай), а відтак це не є розбіжністю, яка впливає на визначення митної вартості товару. Також необґрунтованими є висновки митного органу про відмінність якісних характеристик у контракті № TR-09/06 від 26 червня 2009 року та інвойсах № TR-11/120-ТЛС-124 від 15 червня 2015 року, № TR-09/06-226 від 29 липня 2015 року, оскільки повні вимоги до товару викладені в специфікації № 203 від 29 липня 2015 року у розділі "Ремарка", що в свою чергу дозволяє визначити якісні характеристики товару.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Наказом Держмитслужби від 13.07.12 № 362 (v0362342-12) передбачено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, посадова особа, що здійснює такий контроль проводить: порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язанні подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Отже, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.