804/5525/14 Про визнання протиправними та скасування рішення митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів, та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - 07.06.2016 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у адміністративній справі за позовом ТОВ "Гранд Полімер ЛТД" до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними дій,

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд полімер ЛТД" звернулось до суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просило: визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 20.03.2014 року № 110100000/2014/200023/1; визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 1101000000/2014/000701 від 20.03.2014 року, винесену Дніпропетровською митницею.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю коригування митної вартості товару, оскільки позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару, що свідчить про протиправність застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості товару.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 року скасовано та ухвалено нову, якою позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 20.03.2014 року №110100000/2014/200023/1; визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 1101000000/2014/000701 від 20.03.2014, винесену Дніпропетровською митницею.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Дніпропетровська митниця ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 року.

Також, заявник просив замінити відповідача - Дніпропетровську митницю Міндоходів правонаступником Дніпропетровською митницею ДФС.

За ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З урахуванням обставин справи та наведеної норми права, колегія суддів зазначає, що заявлене відповідачем клопотання не суперечить вимогам закону, тому суд допускає заміну Дніпропетровської митниці Міндоходів на Дніпропетровську митницю ДФС.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 27.04.2012 року між ТОВ "Гранд полімер ЛТД" (Покупець) та фірмою Deltachemicals Limited (м. Лондон, Великобританія) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 420/002/12 (далі - Контракт), за умовами якого Продавець продав, а Покупець купив - поліетилен HDPE, виробництва Unipetrol RPA s.r.о Чеська республік, Formosa Plastics, USA, Ineos Olefins, USA, УДП "Шуртанский газохимический комплекс", Республіка Узбекистан (далі - Товар) (а. с.38-40, 43).

Відповідно до змісту Контракту, ціна Товару включає вартість його тари, упаковки і маркування.

20.03.2014 року на підставі вищевказаного Контракту позивачем заявлено до розмитнення Товар за ціною 25234 євро з поданням до Митниці шляхом електронного декларування митної декларації № 110100000/2014/206769 разом з документами, зазначеними у графі 44 вказаної декларації.

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною Контракту (договору), тобто за основним методом відповідно до ст. 58 МК України.

Посадовою особою Дніпропетровської митниці Міндоходів під час здійснення митного контролю декларацій від 20.03.2014 року за № 110100000/2014/206769, від 02.04.2014 року за № 110100000/2014/207959 було виявлено розбіжності та відсутність повних відомостей, а саме: до митного оформлення надано договір транспортного експедирування від 18.01.2013 року № 05, яким передбачена транспортна заявка; у наданій декларантом контракті-заявці на перевезення вантажу від 11.03.2014 року № 03 відсутнє посилання на номер та дату договору транспортного експедирування, що унеможливлює її ідентифікацію з наданим до митного оформлення договором транспортного експедирування; наданою заявкою від 11.03.2014 року № 03 вартість послуг по перевезенню вантажу за маршрутом Литвинов (Чехія)-Дніпропетровськ визначена на рівні 9000 грн.; відомості щодо вартості перевезення до ввезення на митну територію України не визначені вказаним договором та Заявкою до нього; відомості щодо вартості транспортних послуг, зазначені у рахунку від 18.03.2014 року № 19, не відповідають відомостям, зазначеним у довідці про транспортні витрати від 18.03.2014 року № 16, наданим декларантом до митного оформлення.

У зв'язку із виявленими розбіжностями посадовою особою Митниці відповідно до ст. 337 МК України здійснено записи про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження митної вартості за деклараціями за вказаними деклараціями, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант у порядку здійснення консультацій на зворотньому боці декларацій зазначив про проведення консультацій, ознайомлення з переліком документів, проте, додаткових документів ним надано на вимогу митного органу не було. Крім того, декларант зазначив, що інші документи, окрім наданих, у десятиденний строк надати не можливо.

У зв'язку із ненаданням декларантом додаткових підтверджуючих документів, наявності сумнівів щодо достовірності поданих документів та відсутністю даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, Митниця прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості від 20.03.2014 року за № 110100000/2014/200023/1, відповідно до якого митну вартість скориговано до 1,26 євро/кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 60 МК України. Відповідно до зазначениого рішення митну вартість скориговано на підставі наявних у митниці відомостей (за вже оформленими митними деклараціями, що визнані митними органами та розраховано за ціною угоди - МД № 807100000/2014/2887 від 29.01.2014 року) із застосуванням резервного методу.

Вважаючи вищевказані рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови незаконними, ТОВ "Гранд полімер ЛТД" звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч. 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить про наявність у митного органу повноважень щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення числового значення заявленого декларантом до митного оформлення товару.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України. В свою чергу, будь-яких розбіжностей у цих документах, які безпосередньо стосуються числових значень складових митної вартості товарів (ч. 3 ст. 53 МК України), митним органом не було виявлено.

Що стосується неподання декларантом додаткових документів, то слід зазначити, що в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Так, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, транспортні витрати позивач підтвердив: договором транспортного експедирування ЗЭ № 05 від 18.01.2013 року, укладеним між ПП "Россенті" (експедитор) та ТОВ "Гранд полімер ЛТД" (замовник), за умовами якого ПП "Россенті" здійснює комплекс робіт з організації перевозок автомобілями у міських, міжміських і міжнародних сполученнях, фрахтуючи для цих цілей транспорт третьої сторони, а ТОВ "Гранд полімер ЛТД" оплачує ці послуги; договором ЭД № 24 від 28.08.2013 року, укладеним ПП "Россенті" (експедитор-довіритель) і ФОП ОСОБА_2 (експедитор-повірений), за умовами якого ПП "Россенті" доручає, а ФОП ОСОБА_2 зобов'язується за винагороду організовувати в інтересах ПП "Россенті" експедиційне обслуговування вантажів, наданих до перевезення автомобільним транспортом, підгодовувати та забезпечувати перевезення вантажів у міжнародному сполученні, а у разі необхідності і по території України; договором оренди транспортного засобу № 4 від 03.03.2014 року, укладеним між ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) щодо оренди вантажівки марки Вольво - тягача та напівпричепу, держномер НОМЕР_1.

В свою чергу, за умовами Контракту до ціни Товару включена вартість його тари, упаковки і маркування. Доказів включення до ціни товару транспортних послуг або страхування, які повинен нести продавець, або того, що витрати на транспортні послуги, навантаження, страхування вантажу були понесені Продавцем за Контрактом матеріали справи не містять.

Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Отже, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.