ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" червня 2016 р. м. Київ К/800/10328/16
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,
секретар судового засідання Вишняк О. М.
за участю:
представників позивача Ярошенка Р.В.,
Кравченка С.В.,
Косарського О.В.
представника третьої особи Єрепценова Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни, третя особа - публічне акціонерне товариство "Перехідний банк "РВС Банк", про визнання дій протиправними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2015 року відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Либідь" ( далі - позивач, ВАТ "Готельний комплекс "Либідь") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни (далі - відповідач), третя особа - публічне акціонерне товариство "Перехідний банк "РВС Банк" (далі - третя особа), в якому просило:
- визнати протиправними дії щодо винесення рішення від 29 вересня 2015 року Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24878206, відповідно до якого було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс, будівлю готельного комплексу, площею 15674, 50 кв.м., належну ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" за ПАТ "Перехідний банк "РВС БАНК";
- визнати нечинним та скасувати рішення від 29 вересня 2015 року Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24878206, відповідно до якого було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс, будівлю готельного комплексу, площею 15674,50 кв.м., належну ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" за ПАТ "Перехідний банк "РВС БАНК";
- зобов'язати Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віту Володимирівну вилучити всі записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також з Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон, внесених на підставі рішення від 29 вересня 2015 року Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24878206, відповідно до якого було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс, будівлю готельного комплексу, площею 15674,50 кв.м., що належну ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" за ПАТ "Перехідний банк "РВС БАНК".
В обґрунтування позовних вимог зазначав про протиправність оскаржуваного рішення та дій відповідача, оскільки державна реєстрація права власності з третьою особою була вчинена приватним нотаріусом в межах нотаріальної дії посвідчення договору оренди відповідного майна, що не відповідає приписам чинного законодавства.
Як вважає позивач, згідно з іпотечним договором, в іпотеку була передана будівля готельного комплексу, площею 14691,70 кв.м., в той час як за третьою особою було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс, будівлю готельного комплексу, площею 15674,50 кв.м., що, на думку позивача, свідчить про протиправність дій нотаріуса.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
У касаційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначені судові рішення, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26 вересня 2006 року між позивачем та ЗАТ "ТАС - ІНВЕСТБАНК" було укладено договір іпотеки №18/19/ІП-1, згідно з п. 2.1 якого, предметом іпотеки є майновий комплекс: будинок готельного комплексу в цілому загальною площею 14691,70 кв.м., що розташований за адресою: Україна, м. Київ, площа Перемоги, 1.
18 вересня 2015 року ПАТ "Перехідний банк "РВС БАНК" і ТОВ "Наукове управління" звернулися до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. за вчиненням матеріальної дії щодо посвідчення договору оренди будівлі готельного комплексу площею 15674, 50 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Київ, площа Перемоги, 1.
Нотаріусу на підтвердження права власності на вказане майно було надано дублікат іпотечного договору №518/519/ІП-1, акт приймання-передачі перехідному банку ПАТ "Перехідний банк "РВС БАНК" прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ "ОМЕГА БАНК" від 3 липня 2015 року №110/07/2015-К та акт приймання-передачі перехідному банку ПАТ "Перехідний банк "РВС БАНК" прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ "ОМЕГА БАНК" від 3 липня 2015 року №109/07/2015-К.
29 вересня 2015 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. прийнято рішення щодо державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПАТ "Перехідний банк "РВС БАНК" на нерухоме майно, а саме: на цілісний майновий комплекс, будівлю готельного комплексу, площею 15674,50 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, площа Перемоги, 1.
Не погоджуючись з вище вказаним рішенням, відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Либідь" звернулося до суду з адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії відповідача щодо державної реєстрації за ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" прав на цілісний майновий комплекс, будівлю готельного комплексу, площею 15647,00 кв.м., були вчинені з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Згідно із статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій при прийнятті судових рішень не було встановлено факту завершення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.
Як встановлено судами попередніх інстанції, 18 вересня 2013 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. звернулися ТОВ "Наукове управління" та публічне акціонерне товариство "Перехідний Банк "РВС Банк" із заявою про укладення договору оренди.
Публічним акціонерним товариством "Перехідний Банк "РВС Банк" було надано відповідачу докази права власності: дублікат іпотечного договору №518/519/ІП-1, виготовлений 12 серпня 2015 року, а також акт приймання-передачі прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк" від 3 липня 2015 року №109/07/2015 та №110/07/2015-К.
19 серпня 2015 року на виконання вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку" відповідачем за 30 днів до звернення стягнення на предмет іпотеки було передано повідомлення про порушення умов кредитних договорів, тобто було розпочато процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку".
Судами попередніх інстанцій не було встановлено факту завершення вказаної вище процедури та не дано правової оцінки цьому факту.
Крім того, основним правовстановлюючим документом, на підставі якого діяв відповідач, був дублікат договору іпотеки, укладений між позивачем та ЗАТ "ТАС-Інвестбанк", відповідно до умов якого площа предмету іпотеки становила 14691,70 кв.м..
В державному реєстрі прав на нерухоме майно міститься запис про державну реєстрацію прав власності на об'єкт нерухомого майна площею 15674,50 кв.м.
Судами попередніх інстанцій не встановлено обґрунтування такої зміни площі об'єкта нерухомого майна, тобто судами попередніх інстанцій не встановлено факту передачі відповідачу документів, що з достовірністю дають змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Згідно з частиною 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року скасувати.
Справу № 826/23308/15 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі.
Судді: