Справа: № 2а-4931/12/1070

Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. 

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Коваль А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року у справі за позовом Малого підприємства «Аптека № 213» до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби № 0000042230 від 09.04.2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи та просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що Мале підприємство «Аптека № 213»зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області 19.07.1996, свідоцтво серії А00 №179010. 19.05.1999 р. позивач взятий на облік платником податків за № 888.

27.03.2012 року на підставі ст. 75, пп. 80.2.2. п. 80.2 ст. 80, ст. 81 Податкового Кодексу України та наказу ДПС у Київській області від 29.02.2012 року № 51, направлень на перевірку від 27.03.2012 року №653, №654 податковими ревізорами-інспекторами Податкового органу Дугіним О.В. і Двірком О.М. проведено фактичну перевірку підприємства з питань дотримання вимог Податкового кодексу України (2755-17) , Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 06.07.95 року № 265/95-ВР (265/95-ВР) , постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (z0040-05) «Про затвердження Положення про ведення касових операції у національній валюті в У країні» тощо.

За результатами перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складено акт № №000288 від 27.03.2012 року, згідно якого під час проведення перевірки виявлено факт несвоєчасного оприбуткування готівки в книзі ОРО грошової суми в розмірі 1011,00 грн., а саме: готівкову виручку за 25.09.2011 року оприбутковано 29.09.2011 року, що є порушенням п. 2.6. постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) .

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000042230 від 09.04.2012 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 055,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0000042230 від 09.04.2012 року, яким визначено позивачу суму штрафних санкцій у розмірі 5 055,00 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зауважити про наступне.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за не оприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки передбачено штраф у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Згідно п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (z0040-05) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п. 1.2 Положення книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4.3 Положення встановлено, що записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Відповідно до п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок № 614 від 01.12.2000р. (z0106-01) (надалі - Порядок) використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що на аркуші №13 КОРО №1023000550/1 міститься запис за 25.09.2011 року про те, що відповідно до Z-звіту № 0054 загальна сума розрахунків становить 1 011,00 грн. Вказаний запис міститься після рядка-запису за 24.09.2011 року щодо Z-звіту № 0053 та, відповідно, перед рядком за 26.09.2011 року щодо Z-звіту № 0055. Виправлень не міститься.

Крім того, з аркуша № 21 КОРО вбачається факт підклеювання Z-звіту № 0054 за 25.09.2011 року на суму 1 011,00 грн., одразу після Z-звіту № 0053 за 24.09.2011 року.

Всі записи в КОРО щодо дат та Z-звітів внесені по хронології та Z-звіти також підклеєні по хронології.

Колегія суддів вважає правомірним не взяття до уваги судом першої інстанції пояснення працівника, наданого на вимогу перевіряючих, щодо помилкового оприбуткування в книзі касового апарата (книга ОРО) виручки в сумі 1 011,00 грн., оскільки саме по собі воно не є належним доказом в справі, оскільки не містить інформації про предмет доказування. Належним та допустимим доказом в даному випадку є записи в книзі, згідно яких сума готівки у розмірі 1011,00 грн. відповідно до Z-звіту № 0054 за 25.09.2011 року записана в хронологічному порядку між датами 24.09.2011р. та 26.09.2011р., тобто здійснена саме 25.09.2011р. (хоча число «25»записано з помаркою, але не є записом за 29.09.2011 року).

Крім того, за 29.09.2011р. здійснено запис про оприбуткування готівки згідно Z-звіту №0058 на суму 2001,60 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

Апеляційну скаргу Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.