Постанова
Іменем України
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 759/11795/18
провадження № 51-2968км19
Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Подоляка М.С.,
потерпілого ОСОБА_1,
захисника Пенчарського А.Я.,
особи, яка звільнена від
кримінальної відповідальності ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110080000179, щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Черняхів Житомирської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2019 року за клопотанням прокурора звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК, на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження № 12013110080000179 відносно ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК, закрито.
Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрювався у тому, що 03 квітня 2010 року близько 09:00, перебуваючи на робочому місці своєї дружини в кіоску, розподіленому на дві частини, під час словесного конфлікту з потерпілим ОСОБА_1, в ході якого ОСОБА_2 на ґрунті виниклих під час конфлікту неприязних стосунків, умисно завдав декілька ударів кулаками в обличчя потерпілому, в результаті чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Після цього правою ногою завдав одного удару в пахову ділянку ОСОБА_1, спричинивши йому легких тілесних ушкоджень.
Київським апеляційним судом ухвалою від 01 вересня 2020 року вищезазначену ухвалу залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції.На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_2 після допиту навесні 2011 року, останній став невідомим органу досудового розслідування, а тому до нього мають застосовуватися положення ч. 2 ст. 49 КК. Крім того, вказує, що суд першої інстанціїне звернув уваги на той факт, що йому фактично було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, що потребує проведення додаткової судмедекспертизи та перекваліфікації дій ОСОБА_2 . Вказані порушення вимог процесуального закону апеляційний суд залишив поза увагою. Також він не виконав вказівки суду касаційної інстанції, не дав вмотивованих відповідей на усі доводи його апеляційної скарги, не навів вичерпних відповідей щодо необґрунтованості апеляційної скарги та постановив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 370 КПК. Крім того, потерпілий зазначає, що місцевий суд безпідставно відмовив у задоволенні його позовних вимог.
Позиції учасників судового провадження
Потерпілий ОСОБА_1 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Захисник Пенчарський А.Я. та особа, яка звільнена від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 заперечили проти задоволення касаційної скарги потерпілого.
Прокурор Подоляк М.С. вважає касаційну скаргу потерпілого необґрунтованою та просить залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги потерпілого про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.
У силу статей 370, 419 КПК ухвала апеляційного суду має бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 439 КПК вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
Однак наведених вимог кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції при новому розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_2 не дотримався.
Так, постановою Верховного Суду від 29 січня 2020 року за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 ухвалу Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року було скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції з огляду на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме положень ст. 419 КПК.
Призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, касаційний суд у мотивувальній частині зазначеної постанови від 29 січня 2020 року вказав, що апеляційним судом не надано оцінки наведеним доводам апеляційної скарги потерпілого про те, що він повідомляв правоохоронним органам відомості про ОСОБА_2, який вчинив щодо нього злочин, і зазначав, що перший допит останнього було проведено ще в 2011 році, також наполягав на тому, що мало місце зупинення перебігу давності. Крім того, посилався на те, що судом першої інстанції при вирішенні клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності не були досліджені всі обставини, які мають значення для його правильного вирішення.
При новому розгляді провадження суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга потерпілого є необґрунтованою, а доводи потерпілого про те, що він повідомляв правоохоронним органам відомості про особу ОСОБА_2, який заподіяв йому тілесні ушкодження і перший допит останнього був проведений ще у 2011 році, а тому мало місце зупинення перебігу давності, є безпідставними. При цьому зазначив, що матеріали провадження, зокрема витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та додаток до нього з переліком відомостей щодо руху кримінального провадження, не містять даних, що мало місце ухилення ОСОБА_2 від досудового слідства або вчинення ним іншого злочину. У розшуку ОСОБА_2 не перебував.
Однак колегія суддів вважає, що апеляційний суд вказівок суду, який розглянув справу в касаційному порядку, повною мірою не виконав, зокрема, не навів достатніх мотивів на спростування вищевказаних доводів апеляційної скарги потерпілого, оскільки, як убачається з матеріалів провадження, ані витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, ані додаток до нього з переліком відомостей про призначення слідчих і прокурорів та пред`явлення підозри ОСОБА_2 (т. 2, а.к.п. 126 -127) не містять відомостей про те, коли органом досудового слідства було допитано ОСОБА_2, чи зупинявся перебіг давності та з яких підстав, чи ухилявся ОСОБА_2 від досудового слідства, чи вчинялися ним інші злочини та чи перебував він у розшуку. Цих даних прокурор суду апеляційної інстанції не надав.
В судовому засіданні касаційної інстанції ОСОБА_2 зазначив, що дійсно допитувався органом досудового слідства в 2011 році, проводились слідчі дії, зокрема очна ставка між ним та потерпілим.
Наведене свідчить, що апеляційний суд порушив вимоги ст. 419, ч.2 ст. 439 КПК при розгляді апеляційної скарги потерпілого та дійшов передчасного висновку щодо обґрунтованості ухвали суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК, на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження, не виконавши при цьому вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку.
Отже, під час розгляду провадження судом апеляційної інстанції допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ч.1ст. 412 КПК), що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 438 КПК є підставою для скасування судового рішення у касаційному порядку.
За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга потерпілого ОСОБА_1 - задоволенню частково.
Інші доводи касаційної скарги підлягають перевірці і з`ясуванню апеляційним судом при новому розгляді.
При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК (4651-17) України та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
Т.В. Матієк В.В. Наставний С.В. Яковлєва