Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

секретаря судового засідання - Яроша Д.В.,

за участю представників

позивача - Муцея М.І., Грудлевського В.М.,

відповідача - Бочарова О.В.,

інші учасники процессу не з"явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельна інспекції України

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року

у справі № 813/1572/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудсервіс-Д"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області

треті особи 1) Жидачівська міська рада,

2) Жидачівське міське виробниче управління комунального господарства,

3) Приватне підприємство "Удеч-проект",

4) Державне підприємство "Спеціалізована державна експертиза організація

центральна служба Української державної будівельної експертизи" в особі філії

ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівський області

про скасування постанови про накладення штрафу, -

У лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбудсервіс-Д" звернулося до суду з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу.

Позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 08.02.2012 року №14/6-ю/у про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - 51 615,00 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року до участі в справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація -центральна служба Української державної будівельної експертизи" в особі філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції встановив, що капітальний ремонт проїзджої частини дороги комунальної власності по вулиці Симоненка в м.Жидачеві проводився за рахунок коштів державного бюджету - 248000,00 грн. та коштів міського бюджету - 26 694,80 грн. Однак в результаті дослідження робочого проекту № 10/12, локального кошторису № 2-1-1, актів приймання виконаних робіт за липень та за серпень 2012 року встановлено розбіжності в обсягах робіт, в межах, зафіксованих відповідачем в акті перевірки. Зокрема, в декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої відповідачем 25.06.2012 року вказано, що площа асфальтобетонного покриття становить 1008 кв.м., камінь бортовий - 147 м.п. Однак, площа фактичного покриття дороги становить - 1216 кв.м., а каменю бортового - 175 м.п. Експертною організацією повторна експертиза робочого проекту не проводилась, а в разі збільшення обсягів робіт її проведення є необхідною.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року у справі № 813/1572/13-а скасовано та прийнято нову постанову, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудсервіс-Д" задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 08.02.2012 року №14/6-ю/у про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 51 615,00 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що у відповідача не було законних підстав для застосування пункту 8 частини 3 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Позивач не порушив затверджених проектних рішень, що виключає його відповідальність за нормами зазначеного Закону. Позивач виконав роботи з проведення капітального ремонту вулиці Симоненка в м.Жидачів у точній відповідності з робочим проектом та з внесеними до нього змінами, за відсутності зауважень до якості робіт.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна архітектурно-будівельна інспекції України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала до Вищого адміністративного суду України клопотання про заміну відповідача у справі.

Своє клопотання мотивує тим, що відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 23.04.2014 року № 150 "Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції" (150-2014-п) , територіальний орган Державної архітектурно-будівельноїінспекції України - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області ліквідована.

Згідно статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за потрібне задовольнити клопотання відповідача та замінити Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області на її правонаступника - ОСОБА_7 архітектурно-будівельну інспекцію України.

На адресу Вищого адміністративного суду України Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбудсервіс-Д" направило на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки складено акт № 14/2-ю від 25.01.2013 року.

Вказаною перевіркою встановлено, що будівельні роботи проводились на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт № ЛВ 08112104837 від 05.06.2012 року. Виявлено відхилення від проектно-кошторисної документації, а саме:

- в затвердженій проектно-кошторисній документації (позитивний висновок філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області № 14-01067-12 від 28.05.2012 року площа асфальтобетонного покриття вказана 1008 м.кв., а в локальному кошторисі № 2-1-1 площа асфальтобетонного покриття - 1038 м.кв.

- акти виконаних робіт № 1 за липень 2012 року та № 2 за серпень 2012 року підписані підрядником ТзОВ "Шляхбудсервіс-Д" та замовником Жидачівським МВУКГ, засвідчені інженером технічного нагляду Лалаком вказують на площу асфальтобетонного покриття 1216 м.кв.;

- влаштування щебеневої основи (кошторис - 1038 м.кв.), а в акті виконаних робіт № 1 - 1287 м.кв.;

- влаштування дорожніх корит (кошторис - 1038 м.кв.), в акті виконаних робіт № 1 - 1348 м.кв.;

Також за результатами перевірки складено протокол 14/4-ю від 28.01.2012 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі якого 08.02.2013 року заступником начальника інспекції ДАБК у Львівській області винесено постанову № 14/6-ю/пз, згідно якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченного п.8 ч.3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 51 615,00 грн. (за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень).

Переглядаючи рішення судів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження.

Як вбачається зі змісту пункту 1 частини 1 статті 128 цього Кодексу для висновку суду про належне повідомлення сторін про розгляд справи на час такого розгляду у матеріалах останньої мають бути відомості, які б це підтверджували, в іншому випадку - розгляд справи відкладається.

Однак, в матеріалах справи міститься конверт з поштовою відміткою, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області ліквідовано.

Таким чином суду апеляційної інстанції необхідно було дослідити питання ліквідації первинного відповідача по справі та провести заміну на його процессуального правонаступника з належним повідомленням про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

Проте Львівський апеляційний адміністративний суд переглянув судове рішення суду першої інстанції без участі представника відповідача (його процессуального правонаступника).

Крім того, скаржник у своїй касаційній скарзі звертає увагу, що суд апеляційної інстанції не врахував постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі № 813/3457/13-а, залишену без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року. В зазначеній справі позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудсервіс-Д" про виконання вимог припису задоволено. Зобов"язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбудсервіс-Д" привести об"єкт будівництва - капітальний ремонт проїзної частини дороги по вулиці Симоненка в м.Жидачеві Львівської області у відповідність до затвердженої проектно-кошторисної документації.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Вказану норму слід розуміти так, що судове рішення є законним, якщо воно ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, порушення яких є підставою для скасування чи зміни судового рішення судом вищої інстанції. Це випливає з конституційного принципу законності (пункт 1 частини третьої статті 129 Конституції України, стаття 9 КАС України). При цьому законність необхідно трактувати не суто формально - як дотримання вимог закону, а у ширшому значенні - у світлі верховенства права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) під час прийняття судового рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Таким чином обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Дотримання судами вказаних норм процесуального права є гарантією для сторін права на справедливий суд, принцип якого закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Таким чином суд касаційної інстанцій вважає, що апеляційний суд розглянув справу без з'ясування всіх обставин справи, що є порушенням статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Неповнота у встановленні фактичних обставин справи не дає можливості суду касаційної інстанції визначитись в правильності правової позиції оцінки позовних вимог, проведеної судами попередніх інстанцій.

Згідно частин 2, 4 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки під час вирішення справи по суті судом апеляційної інстанцій допущені порушення у застосуванні до правовідносин у справі норм матеріального та процесуального права, то скаргу слід задовільнити частково та направити на новий судовий розгляд до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

Клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про заміну відповідача у справі - задовольнити.

Замінити Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області її правонаступником - ОСОБА_7 архітектурно-будівельну інспекцію України.

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельна інспекції України - задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі № 813/1572/13-а - скасувати.

Справу № 813/1572/13-а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.