Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Березна Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області

на постанову Господарського суду Волинської області від 05.03.2013

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014

у справі № 05/101/43-2А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопроміндустрія"

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

Постановою Господарського суду Волинської області від 05.03.2013, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на її правонаступника - Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Автопроміндустрія" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за серпень 2007 року, за результатами якої складено акт №02532/120/23-4/34148335 від 20.11.2007.

Перевіркою встановлено, за наслідками проведеної документальної виїзної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2007 року в розмірі 2 917 774 грн. згідно абз. "а" п.п.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", неможливо підтвердити суму бюджетного відшкодування 2 917 774 грн. за серпень 2007р., яка фактично не сплачена отримувачем товарів (послуг) у липні 2007 р. постачальниками таких товарів (послуг).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Автопроміндустрія" на підставі вантажних митних декларацій до складу податкового кредиту в липні 2007 року включило податок на додану вартість по операціях з імпорту кузовів до транспортних засобів, що були у використанні, отриманих у травні 2006 року - червні 2007 року. Оплата по даних операціях проведена у відповідних періодах, в яких фактично здійснювався імпорт кузовів.

За даними декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року позивач задекларував у рядку 18.2 "від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду" - 1014122 грн., в рядку 24 "залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду" - 29177774 грн., в рядку 25.1 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування) на рахунок платника в банку" - 2917774 грн.

Згідно з даними Додатка 3 до декларації з ПДВ "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" позивачем було відображено в рядку 1 "залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 декларації звітного податкового періоду)" - 2917774 грн., в рядку 2 "сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду)" - 3059928 грн., в рядку 2 "сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)" - 3059928 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що до податкового кредиту декларації за серпень 2007 року (рядок 12.1 "імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за ставкою 20% та нульовою ставкою: ПДВ сплачений митним органам" - 1165794 грн.) товариство включило податок на додану вартість по операціях з імпорту кузовів до транспортних засобів, які здійснювало у червні-липні 2007 року. Оплата по даних операціях проведена у відповідних періодах, в яких фактично здійснювався імпорт кузовів.

В акті перевірки зроблено висновок, що враховуючи вимоги підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивач не має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2007 року у сумі 2917774 грн., оскільки, заявлена сума бюджетного відшкодування сформована у зв'язку з включенням товариством до податкового кредиту в липні 2007 року вантажних митних декларацій по імпорту товарів за попередні звітні періоди - з травня 2006 року по червень 2007 року, оплата по яких фактично проведена у зазначених періодах. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 2917774 грн. переноситься до рядка 26 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" декларації з ПДВ.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000242302/0 від 27.11.2007, яким позивачу зменшено на 2 917 774 грн. суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

За результатами адміністративного оскарження податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000242302/3 від 08.04.2008.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 7.7.1 та 7.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді; б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи зі змісту вказаної норми попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

При цьому, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, право на податковий кредит позивач не втрачає, якщо на дату виникнення цього права він ним не скористався, тобто платник податку має право самостійно приймати рішення щодо реалізації свого права на податковий кредит у майбутніх податкових періодах.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем було дотримано порядок формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2007 року, а в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року була задекларована до відшкодування сума податку на додану вартість з урахуванням від'ємного значення за попередній звітний період, тобто за липень 2007 року, що відповідає приписам п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та спростовує висновок податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Здійснити заміну Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на її правонаступника - Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області.

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Волинської області від 05.03.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .