552/617/15-а - 26.05.2016 Прийняття - Юридический Харьков плюс

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області, про визнання незаконними дій та зобов'язання призначити пенсію,

ОСОБА_2, звернувся до Київського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області, в якому просив суд: визнати незаконними дії відповідачів Головного управління Пенсійного фонду Україна в Полтавській області та Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області щодо відмови позивачу в призначенні та нарахуванні невсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області призначити позивачу пенсію відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах за Списком № 2 із зниженням пенсійного віку з урахуванням пільгового стажу за Списком № 2 за період роботи з 20 червня 1999 року по 01 березня 2004 року в ЗАТ "БМУ-2 "Полтаванафтогазбуд", яке в подальшому було перейменовано в ПАТ "БМУ-2 "Полтаванафтогазбуд", на посаді маляра-штукатура.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 05.03.2015 року позов задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області щодо відмови в призначенні та нарахуванні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах неправомірними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області призначити ОСОБА_2 пенсію відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільговий умовах за Списком № 2 із зниженням пенсійного віку з урахуванням пільгового стажу за Списком № 2 за період її роботи з 20.06.1990 року по 01.03.2004 року в ЗАТ "БМУ "Полтаванафтогазбуд", яке в подальшому було перейменовано в ПАТ "БМУ-2 "Полтаванафтогазбуд", на посаді маляра - штукатура. У задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2015 року скасовано постанову Київського районного суду м. Полтави від 05.03.2015 року позов та прийнято нову постанову, якою у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 20.06.1990 року по 01.03.2004 року працювала ЗАТ "БМУ "Полтаванафтогазбуд", яке в подальшому було перейменовано в ПАТ "БМУ-2 "Полтаванафтогазбуд", на посаді маляра - штукатура. Була звільнена за ст. 38 КЗпП України.

У грудні 2014 року ОСОБА_2 подала до Управління ПФУ в Київському районі м. Полтави заяву та інші документи для призначення пенсії як особі, що має 10-річний стаж на роботах, що дають право на пенсію на пільгових умовах, відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", однак отримала відмову.

Як встановлено, посада маляра-штукатура, яку займав позивач з 20.06.1990 року по 01.03.2004 року в ЗАТ "БМУ "Полтаванафтогазбуд", яке в подальшому було перейменовано в ПАТ "БМУ-2 "Полтаванафтогазбуд", не була атестована відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно з пунктом "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10років на зазначених роботах.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 (442-92-п) (далі Порядок) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 01.09.1992 року № 41 (v0041205-92) (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження ; з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ (1788-12) та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списках №№ 1, 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 17.11.2015 року № Начало формы 2-а/679/187/2014Конец формы .

З огляду на наведене період роботи позивача з 20.06.1990 року по 01.03.2004 року в ЗАТ "БМУ "Полтаванафтогазбуд", яке в подальшому було перейменовано в ПАТ "БМУ-2 "Полтаванафтогазбуд", на посаді маляра-штукатура, не може бути зарахований до пільгового стажу, оскільки посада, яку займав позивач, не була атестована відповідно до норм чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.