539/4842/18 Про незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - 18.06.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Барташа М. М. на вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 31 травня 2019 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170240000931, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Лубенського районного суду Полтавської області від 29 серпня 2016 року за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 190, ст. ст. 70, 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці, звільненого умовно-достроково з невідбутим строком - 11 місяців 28 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна. За ч. 2 ст. 307 КК (епізод незаконного виготовлення та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, що був вилучений в ході обшуку 27 вересня 2018 року) та за ч. 1 ст. 311 КК ОСОБА_1 виправдано у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.

Згідно з вироком суду 21 вересня 2018 року приблизно о 12:00 ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), незаконно зберігав з метою збуту та незаконно збув особі під вигаданим ім`ям ОСОБА_2 за 160 грн особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - опій ацетильований масою 0, 108 г.

Крім того, 27 вересня 2018 року приблизно 12:30 ОСОБА_1 в цьому ж місці, повторно, незаконно зберігав з метою збуту та незаконно збув цій же особі за 160 грн опій ацетильований масою 0, 0818 г.

Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги засудженого та його захисника, а вирок суду - без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження. На думку захисника, докази сторони обвинувачення є недопустимими, здобуті шляхом провокації вчинення злочину, а матеріали кримінального провадження не було відкрито в повному обсязі засудженому. Ухвала апеляційного суду є незаконною, не відповідає вимогам ст. 419 КПК, тому підлягає скасуванню.

У запереченнях на касаційну скаргузахисника, прокурор зазначає про необхідність залишення скарги без задоволення.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При розгляді касаційних скарг Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.

Висновок суду про виправдання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК (епізод незаконного виготовлення та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, що був вилучений в ході обшуку 27 вересня 2018 року) та за ч. 1 ст. 311 КК, в касаційній скарзі неоспорюються.

Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого злочину, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону в їх сукупності і правильно визнано судом достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 . Вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, за обставин, викладених у вироку, доводиться показаннями свідка із зміненими анкетними даними ОСОБА_2, котрий підтвердив, що 21 вересня 2018 року він приїхав до ОСОБА_1, оскільки вони раніше домовились про зустріч та купівлю наркотичного засобу, останній чекав його, вони зайшли у двір, де засуджений передав йому шприц з наркотичним засобом, а свідок віддав йому гроші за придбаний товар. Також, 27 вересня 2018 року ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання, дістав з шафи шприц об`ємом 20 мл., з якого перелив наркотичний засіб у інший шприц та передав його свідку, а останній за це розрахувався грошима.

При цьому, сам ОСОБА_1 будучи допитаним у суді першої інстанції пояснив, що він є наркотично залежною особою та вживає опій ацетильований, проте продав ОСОБА_3 за гроші іншу суміш, яка не є наркотичним засобом, чим ввів його в оману.

Разом із цим, як убачається зі змісту протоколів про результати контролю за вчиненням злочину від 21 та 27 вересня 2018 року та додатків до них, працівниками поліції у присутності двох свідків, було здійснено огляд особистих речей ОСОБА_2, котрий надав добровільну згоду на здійснення оперативної закупки, огляд та вручення останньому грошових коштів, за які він в подальшому придбав у ОСОБА_1 наркотичний засіб, що містився в медичних шприцах, котрі в подальшому він віддав працівникам поліції.

Відповідно до висновків судово-медичних експертиз від 24 вересня та 2 жовтня 2018 року наявна у зазначених шприцах рідина є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0, 108 г та 0, 0818 г.

Факт збуту ОСОБА_1 наркотичного засобу ОСОБА_4 повністю підтверджуються показаннями останнього, а також показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, котрі були понятими під час проведення оперативних закупок та в суді першої інстанції розповіли про обставини проведення вказаних слідчих дій, які детально відображені у протоколах про результати контролю за вчиненням злочину.

Суд оцінивши показання свідків та засудженого у сукупності із іншими доказами, які є взаємоузгодженими, належними та допустимими й в своїй сукупності доповнюють один одного, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Оцінка доказів судом проведена згідно з вимогами процесуального законодавства, з наведенням у вироку відповідних висновків щодо належності, допустимості, достовірності доказів та їх достатності для постановлення вироку.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 419 КПК дав належну оцінку викладеним в апеляційних скаргах засудженого та його захисника доводам, в тому числі і тим на які захисник посилається при касаційному розгляді та обґрунтовано відмовив у їх задоволенні.

Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи захисника про недопустимість, доказів отриманих за результатами проведених контрольних закупок, у зв`язку з відсутністю ухвал слідчого судді на їх проведення, є безпідставними, оскільки виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (ч. 4 ст. 246 КПК).

Крім того, доводи захисника про провокацію злочину були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанції й не знайшли свого підтвердження, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні ознаки, притаманні провокації злочину правоохоронними органами, а саме спонукання до вчинення злочину.

Так, з показань свідка ОСОБА_2 вбачається, що засуджений тривалий час займався збутом наркотичних засобів, що також підтверджується характеристикою з місця проживання ОСОБА_1, а тому свідок за власною ініціативою звернувся до поліції з метою викриття такої злочинної діяльності. Крім того, активна поведінка засудженого під час вчинення злочину свідчить про відсутність, з боку працівників правоохоронних органів, схиляння засудженого до вчинення таких дій.

Також, судами було перевірено доводи сторони захисту про невідкриття всіх матеріалів досудового розслідування та вони обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки спростовуються наявними в матеріалах кримінального провадження розписками засудженого та його захисника.

Що стосується тверджень про неознайомлення сторони захисту з речовими доказами у справі, суд зазначив, що засуджений та його захисник не були позбавленні можливості ознайомитися з цими доказами, проте таке право не використали, що не може свідчити про невідкриття матеріалів досудового розслідування та визнання таких доказів недопустимими.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відомості до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК були внесені 26 липня 2018 року, в подальшому після проведення повторної оперативної закупки 27 вересня 2018 року, цього ж дня внесені відповідні відомості до ЄРДР в рамках зазначеного провадження.

В подальшому, 12 та 20 листопада 2018 року були внесені відомості до ЄРДР та відкриті два інших кримінальних провадження за фактом виявлення та вилучення за місцем проживання ОСОБА_1 під час обшуку 27 вересня 2018 року наркотичної речовини та прекурсора і постановами прокурора всі три кримінальні провадження об`єднані в одне. Враховуючи наведене, доводи сторони захисту про те, що докази у кримінальному провадженні було отримано до моменту внесення відомостей в ЄРДР, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Судові рішення свідчить, що суди ретельно перевіряв доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі захисника. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим доказам.

Ухвала апеляційного суду мотивована належним чином та відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у кримінальному провадженні судом не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги захисника, скасування судових рішень та закриття кримінального провадження відсутні.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

Вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 31 травня 2019 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Барташа М. М - без задоволення.