2а/0270/5251/12 Про визнання дій протиправними та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження - 24.01.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В листопаді 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці про визнання дій протиправними та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року задоволено адміністративний позов. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 17.10.2012 року ВП № 34783453.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити.

Представник позивача та представник третьої особи з вимогами апеляційної скарги не погодились, оскільки вважають, що постанова суду, прийнята за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції, є законною та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2012 року у справі №2а/0270/2011/12, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду, задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 Відповідно до резолютивної частини рішення суд постановив стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 2146 грн. судового збору, шляхом безспірного списання органами Державної казначейської служби України із рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби. На виконання вищезазначеного судового рішення, 19.09.2012 року судом видано виконавчий лист.

Позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області щодо виконання вищезазначеного виконавчого листа. Проте, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Мельник Т.П. винесено постанову ВП № 34783453 від 17 жовтня 2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Не погоджуючись з даною постановою, позивач звернувся до суду із вимогами про визнання дій відповідач неправомірними та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 34783453 від 17 жовтня 2012 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, як встановлено судом, підставою відмови у відкритті виконавчого провадження стало те, що як вважає відповідач, обов'язок щодо примусового виконання рішення суду, у даному випадку покладається на органи Державної казначейської служби.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказане твердження не може слугувати підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-ХІV із змінами а доповненнями), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845 (845-2011-п) "Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" (далі - Порядок).

Пункт 4 Порядку визначає, що виконавчі документи пред'являються до виконання органам державної виконавчої служби у порядку, встановленому ЗУ "Про виконавче провадження" (606-14) (у разі виконання рішень про стягнення коштів з боржників).

Відповідно до п. 24, п. 25 Порядку розділу "Безспірне списання коштів з рахунків боржника" - виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Казначейства, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів.

Державний виконавець виносить протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає, зокрема, про необхідність самостійного виконання боржником рішення про стягнення коштів з його рахунків і подання відповідних підтверджуючих документів або подання боржником повідомлення "про коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з його рахунків, чи реквізитів рахунків, на яких наявні кошти для безспірного списання.

На підставі зазначеного повідомлення боржника державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника (далі - платіжні вимоги), згідно з пунктом 33 цього Порядку.

У разі встановлення необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з рахунків боржника бюджетних асигнувань або його фактичних власних надходжень, а також у випадку, передбаченому абзацом третім пункту 28 цього Порядку, державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги, оформлені у трьох примірниках згідно з вимогами Національного банку щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, та оригінали або завірені копії виконавчих документів. (п.33 Порядку).

Після повного виконання рішення про стягнення коштів з рахунків боржника оригінал виконавчого документа або його копія з відміткою про виконання повертається органом Казначейства протягом трьох робочих днів державному виконавцеві.

Щодо невідповідності виконавчого документа вимогам, передбачених ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно частини 3 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", у разі відмови у відкритті виконавчого провадження за умови невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року, - без змін.