2а-8158/12/2070 Про зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій щодо позбавлення статусу платника ПДВ протиправними - 24.01.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової служби України, Державної податкової служби у Харківській області, Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2012р. по справі № 2а-8158/12/2070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Державної податкової служби України, Державної податкової служби у Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій протиправними,

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив суд визнати протиправними дії відповідачів відносно не вжиття заходів щодо поновлення реєстрації позивача з дати анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість в зв'язку з бездіяльністю; зобов'язати Основ'янську МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби направити заяву позивача з відповідними судовими рішеннями до ДПС у Харківській області для передачі даних до ДПС України з метою внесення запису до Реєстру платників податку на додану вартість про відміну анулювання свідоцтва платника ПДВ позивача; зобов'язати ДПС у Харківській області направити заяву позивача з відповідними судовими рішеннями до ДПС України з метою внесення запису до Реєстру платників податку на додану вартість про відміну анулювання свідоцтва платника ПДВ позивача; зобов'язати ДПС України внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання свідоцтва платника ПДВ позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2012р. адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Державної податкової служби України, Державної податкової служби у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій протиправними задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, Державною податковою службою України, Державною податковою службою у Харківській області подано апеляційні скарги, в яких відповідачі просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідачів з урахуванням поданих письмових пояснень повністю підтримали свою позицію по справі.

Позивач подав до суду письмові заперечення на апеляційні скарги відповідачів та письмові пояснення, в яких вважає судове рішення першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційні скарги відповідачів - безпідставними, у зв'язку з чим просить залишити їх без задоволення, а постанову суду - без змін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свою позицію по справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та пояснення учасників адміністративного процесу, розглянувши надані докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 13.04.2011 року позивач звернувся до податкової інспекції за місцем його реєстрації із заявою від 11.04.2011 року про поновлення його реєстрації як платника податку на додану вартість на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2011 року по справі №2а-9626/10/2070, залишеного без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 року, яким скасовано акт ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова від 25.05.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 з дати складення та зобов'язано ДПІ поновити реєстрацію позивача як платника ПДВ з дати анулювання свідоцтва платника ПДВ. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.06.2011р. відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання вказаних судових рішень.

В силу припису ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Розділ V Податкового Кодексу (2755-17) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік оподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій та інше.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180, статті 181 ПК України платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами податкового законодавства України; г) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність, є управителем майна.

Згідно із п. 181.1. ст. 181 ПК України особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), та зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцем знаходження (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 ПК України.

Відповідно до п.п.183.12., 183.13. ст.183 ПК України Центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку. Для інформування платників податку центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті: 183.13.1. дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера свідоцтва про реєстрацію платника податку, дати початку його дії; 183.13.2. інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме про анульовані свідоцтва про реєстрацію платника податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Порядок реєстрації, анулювання реєстрації та перереєстрації платників податку на додану вартість на час виникнення спірних правовідносин регулювався Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом ДПА України №978 від 22.12.2010 року (z1400-10) , що втратив чинність 07.11.2011р. (далі - Положення №978).

Відповідно до п.2 розділу VI Положення №978 (z1400-10) анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Згідно з п.6.2. розділу VІ Положення № 978 (z1400-10) підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки.

На районні податкові органи Положенням №978 (z1400-10) покладено обов'язок здійснювати обробку даних заяв та документів щодо реєстрації, перереєстрації, анулювання свідоцтв та анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування; формування файлів для передання до регіональних податкових органів, регіональні податкові органи повинні здійснювати, крім іншого, передавання змін і доповнень до Реєстру до центрального органу державної податкової служби та підпорядкованих районних податкових органів, а центральний орган державної податкової служби здійснює розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру; організацію реєстрації платників ПДВ; присвоєння платникам ПДВ індивідуального податкового номера; формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ; розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру; виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо); автоматизоване ведення бази Реєстру; розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру; оприлюднення даних з реєстру.

Отже, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова, яка діяла на момент звернення позивача із заявою від 11.04.2011 року, правонаступником якої є Основ`янська МДПІ м. Харкова, після отримання заяви ФОП ОСОБА_1 про поновлення його реєстрації як платника податку на додану вартість разом із копіями судових рішень 13.04.2011 року повинна була направити судове рішення з відповідним пакетом документів до Державної податкової адміністрації у Харківській області, а остання в свою чергу - до Державної податкової адміністрації України для вчинення подальших дій по внесенню запису до Реєстру платників податку на додану вартість про відміну анулювання свідоцтва платника ПДВ ФОП ОСОБА_1

Матеріалами справи підтверджується, що ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова направлено до ДПА у Харківській області листи від 18.04.2011 року №8271/8/17-128, від 09.06.2011 року №11794/8/17-128 «Про поновлення свідоцтва платника ПДВ» по ФОП ОСОБА_1 ДПА у Харківській області лише 12.07.2011 року направлено до ДПС України лист №7833/8/17-416 «Про поновлення свідоцтва платника ПДВ» по ФОП ОСОБА_1 Листом від 08.08.2011 року №20818/7/29-2017 «Про розгляд листа» ДПС України повідомила, що розгляд питання поновлення ФОП ОСОБА_1 у Реєстрі можливий після прийняття остаточного судового рішення та отримання належним чином оформлених документів.

Лише листом від 23.07.2012 року № 1121/10/18-321 на виконання листа ДПС України від 12.07.2012р. №18963/7/18-3117 та ДПС у Харківській області від 18.07.2012р. №10059/7/18-313 щодо поновлення в реєстрі платників податку на додану вартість Основ'янська МДПІ м. Харкова повідомила позивача, що внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ ФОП ОСОБА_1 буде здійснено відповідно до процедури, визначеної п.п.5.6.2 п.5.6 розділу V Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1394 від 07.11.2011 року (za369-11) , зокрема у разі подання реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація".

Також в обґрунтування своєї позиції по даній справі представники відповідачів зазначили, що вони вчиняли всі відповідні дії, що підтверджується листуванням та посилаються на те, що відповідно до пп.5.6.2 п.5.6. розділу V Положення про реєстрацію платників ПДВ, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 1394 від 07.11.2011 року (za369-11) (далі - Положення №1394), поновлення реєстрації платником ПДВ відбувається шляхом видачі нового Свідоцтва через перереєстрацію.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що висновки відповідачів позбавлені правових підстав, а тому суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги зазначені твердження відповідачів, оскільки заява про поновлення реєстрації платника ПДВ ФОП ОСОБА_1 разом з судовими рішеннями надано до виконання 13.04.2011 року, коли порядок реєстрації платників ПДВ регулювався Положенням №978 (z1400-10) , яке не передбачало перереєстрацію у випадку поновлення реєстрації платника ПДВ на підставі рішення суду.

В силу ч.5 ст. 254 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду, набирає законної сили з моменту проголошення, тому виконання судового рішення, що набрало законної сили, про поновлення ФОП ОСОБА_1 у Реєстрі має здійснюватися відповідачами незалежно від його касаційного оскарження.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України № 1-7/99 від 09.02.1999р. (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) надано офіційне тлумачення ч.1 ст. 58 Конституції України - згідно з ним за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно із ст.69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Беручи до уваги, що події анулювання свідоцтва платника ПДВ позивача, оскарження останнім такого рішення податкового органу, факти набрання чинності судовим рішенням, яким скасовано акт податкового органу про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ та подання 13.04.2011 року останнім заяви від 11.04.2011 року про поновлення реєстрації до податкового органу, мали місце під час дії Положення №978 (z1400-10) , а отже, порядок реєстрації, анулювання реєстрації та перереєстрації платників податку на додану вартість мають регулюватися нормами, чинними на час вчинення цих правовідносин, тобто нормами Положення №978 (z1400-10) .

Крім того, пунктом 1 розділу IV "Перереєстрація платників податку на додану вартість» Положення №978 визначено, що перереєстрація платника ПДВ проводиться та Свідоцтво підлягає заміні у разі виникнення змін у даних платника ПДВ, які стосуються коду ЄДРПОУ, податкового номера, який надається податковими органами, та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов'язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених підпунктом 16.1 пункту 16 розділу III цього Положення. У разі зміни платником ПДВ місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого податкового органу зняття такого платника з обліку в одному податковому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Як відзначив суд першої інстанції та свідчать матеріали справи, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100030387 після анулювання його відповідної реєстрації у ФОП ОСОБА_1 не вилучалось, тому відсутнє правове підґрунтя для заміни чи видачі нового свідоцтва позивачу. За таких обставин, відповідачі мають поновити реєстрацію позивача платником ПДВ - тобто внести відповідний запис до Державного реєстру платників податку на додану вартість та оприлюднити відомості у встановленому законодавством порядку.

Положення №1394 не містить вказівок про надання будь-яким його нормам зворотної дії у часі, а тому приписи зазначеного нормативно-правового акту поширюються виключно на правовідносини, які виникли після набрання ними чинності, тобто після 07.11.2011 року і не можуть застосовуватися до подій, які мали місце раніше.

З урахуванням наведеного, твердження відповідачів про обов'язковість подання позивачем реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" для поновлення в Реєстрі платником ПДВ, є такими, що суперечать основоположному конституційному принципу, згідно з яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, а відтак, не можуть прийматися до уваги.

Враховуючи те, що на час розгляду даної справи відповідачами не виконано обов'язків щодо внесення змін до Державного реєстру платників податку на додану вартість про поновлення реєстрації ФОП ОСОБА_1 в якості платника ПДВ, чим порушено розумні строки при вирішенні питання про поновлення реєстрації позивача платником ПДВ, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідачів відносно не вжиття заходів щодо поновлення реєстрації позивача з дати анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Колегія суддів апеляційної інстанції, погоджуючись із висновком суду першої інстанції вважає, що відповідачами не здійснено всі залежні від них та вичерпні заходи щодо виконання судового рішення, а вчинені відповідачами дії, про що свідчать надані сторонами докази про листування податкових та правоохоронних органів, хоч і були направлені на поновлення реєстрації платником ПДВ позивача, проте не призвели до відновлення прав та законних інтересів ФОП ОСОБА_1 - фактичного поновлення платником податку. А отже, дії відповідачів правомірними визнати не можна, зважаючи також на те, що матеріали справи свідчать про встановлені окремі порушення законодавчих унормувань та недоліки в оформленні документів з боку працівників відповідачів.

При цьому, протиправність індивідуального акту - рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке потягло виключення позивача як платника податку з Реєстру, невідворотним наслідком якого постало позбавлення можливості позивача провадити господарську діяльність, та яке скасовано судовим рішенням, виникає з моменту прийняття такого рішення суб'єктом владних повноважень. Відповідно, податковий орган зобов'язаний здійснити усі необхідні дії для виконання судового рішення, забезпечення внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про скасування анулювання реєстрації платника ПДВ ФОП ОСОБА_1 та поновлення Свідоцтва платника ПДВ позивача, що гарантуватиме останньому відновлення його прав.

Такі ж висновки містяться в ухвалах Вищого адміністративного суду від 06.12.2011 року К-10794/10, від 31.01.2012 року К-32763/10.

Враховуючи наведене, оскільки судом першої інстанції встановлена та підтверджена у суді апеляційної інстанції, протиправна бездіяльність відповідачів по не вжиттю достатніх заходів щодо поновлення реєстрації позивача з дати анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість та з метою забезпечення захисту прав та інтересів позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог про зобов'язання Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби направити заяву позивача з відповідними судовими рішеннями до ДПС у Харківській області для передачі даних до ДПС України з метою внесення запису до Реєстру платників податку на додану вартість про відміну анулювання свідоцтва платника ПДВ позивача; про зобов'язання ДПС у Харківській області направити заяву позивача з відповідними судовими рішеннями ДПС України з метою внесення запису до Реєстру платників податку на додану вартість про відміну анулювання свідоцтва платника ПДВ позивача та про зобов'язання ДПС України внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання свідоцтва платника ПДВ позивача.

Твердження Основ'янської МДПІ м.Харкова відносно прийняття ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року по справі №2а-9626/10/2070 звіту щодо вжиття дій про поновлення реєстрації позивача на виконання рішення суду, якою, на думку відповідача, судом визнано вичерпними та вчиненими в межах своїх повноважень дії МДПІ, не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги, враховуючи, що судове рішення у справі №2а-9626/10/2070 до цього часу залишається невиконаним, а відтак, відповідач не звільнений від обов'язку доказування правомірності своїх дій в рамках даної адміністративної справи.

Щодо зауважень апелянтів - ДПС України та ДПС у Харківській області про порушення позивачем строку звернення до суду, визначеного ч.9 ст. 267 КАС України, колегія суддів зазначає, що вони не можуть прийматися до уваги з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначив представник позивача, після отримання в суді належним чином оформленого судового рішення, яке набуло законної сили, 13 квітня 2011 року позивач, із відповідною заявою від 11.04.2011 року, звернувся до ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, з метою поновлення реєстрації платника ПДВ, тож з цієї дати не може відлічуватися строк, з якого позивачу стало відомо про порушення його прав. Як свідчать матеріали справи, Основ'янська МДПІ м.Харкова направила позивачу лист «Про розгляд матеріалів» лише від 23.07.2012 року №1121/10/18-321, в якому повідомила про необхідність подання останнім реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація». Зазначений лист позивач отримав 02.08.2012 року, про що свідчить його розписка в рекомендованому повідомленні про вручення.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що матеріали справи не містять доказів з яких би можна було встановити, що позивач дізнався про порушення своїх прав раніше, ніж 12.07.2012 року чи 02.08.2012 року. Обставини справи свідчать, що інших повідомлень, окрім листа від 23.07.2012 року №1121/10/18-321, відповідачі не направляли позивачу. Як зазначив позивач, про порушення своїх прав він дізнався 12.07.2012 року після ознайомлення із матеріалами розгляду його заяви прокуратурою м.Харкова, коли й була подана заява до суду. Таким чином, відповідачами не доведено факту пропуску позивачем строку звернення до суду. За таких обставин, звернення позивача до суду 12.07.2011 року є таким, що вчинене в межах строку, визначеного ч.9 ст. 267 КАС України.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що в даному випадку порушення є триваючим, у зв'язку з чим позивачем не пропущено строк звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Згідно із ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що в ході судового розгляду справи відповідачі не довели суду належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних дій.

Згідно з ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Мотивація та докази, наведені в апеляційних скаргах, не є переконливими та не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

На підставі викладеного та зважаючи на приписи ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що суд першої інстанції постановив обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається.