Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Ілюхіної Г.П.,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Журавльова Н.А.

а участю сторін:

представник позивача: Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі - ОСОБА_2, довіреність № 51/05 від 04.01.13

представник відповідача: ОСОБА_1- ОСОБА_3, довіреність № 2199 від 09.11.12

розглянувши апеляційну скаргу Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Гурін Д.М. ) від 11.12.12 у справі № 2а-2393/12/2770

за позовом Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі (вул. Пушкіна, 2,Севастополь,99011)

до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про примусове видворення іноземця за межі території України,

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 11.12.2012 у задоволенні адміністративного позову Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі до ОСОБА_1 про примусове видворення іноземця за межі території України відмовлено.

Не погодившись з вказаною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

У судовому засіданні 24.01.2013 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

Представник відповідача у судовому засіданні з апеляційною скаргою не погодилася, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалам справи 18.01.2012 за порушення правил перебування в Україні, громадянином Киргизстану ОСОБА_1 Управлінням Державної міграційної служби України в м. Севастополі прийнято рішення про примусове повернення відповідача в країну походження із забороною подальшого в'їзду на територію України терміном 3 роки (до 18.01.2015) із проставлянням відповідного штампу в паспортному документі (арк.с.4-5).

Цим рішенням відповідача зобов'язано покинути територію України у строк до 28.01.2012.

Із зазначеним рішенням відповідач ознайомлений 18.01.2012. Рішення про примусове повернення відповідач в установленому законом порядкуне оскаржував та воно не скасовано.

26.01.2012 відповідач покинув територію України, але 25.02.2012 в'їхав на територію України.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (3929-12) від 22.09.2011 N 3773-УІ визначені загальні питання правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядку їх в'їзду в Україну та виїзду з України.

Частиною першою статті 26 Закону встановлено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до частини першої статті 30 цього Закону встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

У відповідності з зазначеними вимогами Закону Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі звернулось до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про примусове видворення іноземця за межі території України.

Посилання суду першої інстанції на свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1, картку фізичної особи-платника податків від 08.06.2007, патент на торгівлю серії НОМЕР_2 від 11.10.2011 судова колегія не може взяти до уваги, оскільки вони надавались відповідачу у період його законного знаходження на території України.

Також колегія суддів вважає неспроможними посилання суду першої інстанції на посвідку на постійне мешкання позивача в Україні серії НОМЕР_3 від 01.12.2009, оскільки ця посвідка була вилучена у відповідача та йому роз'яснені вимоги законодавства та наслідки невиконання прийнятого рішення позивача від 18.01.2012, про ще зазначено у рішенні позивача від 18.01.2012.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію" орган спеціально уповноваженого центрального орган виконавчої влади з питань імміграції, не пізніш як у тижневий строк з дня отримання цього рішення надсилає його копію особі та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.

Особа, стосовно якої прийняте рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення.

Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає видворенню в порядку, передбаченому законодавством України. У разі скасування дозволу на імміграцію стосовно особи, яка мала до його надання статус біженця в Україні, її не може бути вислано або примусово повернуто до країни, де її життю або свободі загрожує небезпека через її расу, національність, релігію, громадянство (підданство), належність до певної соціальної групи або політичні переконання.

Якщо особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду, рішення про її видворення не приймається до набрання рішенням суду законної сли.

У разі скасування дозволу на імміграцію та вилучення посвідки на постійне проживання у зв'язку із засудженням до позбавлення волі за вироком суду особа повинна виїхати з України протягом місяця з дня відбуття покарання.

Якщо особа, стосовно якої прийнято рішення про відмову у наданні їй дозволу на імміграцію, за час розгляду її заяви втратила інші законні підстави для перебування в Україні, на неї поширюються положення частин другої-четвертої цієї статті.

ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Балаклавського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Севастополі про визнання незаконними дій по скасуванню дозволу на міграцію та вилученню посвідки на право постійного мешкання в Україні та зобов'язання надати дозвіл на міграцію та посвідку на право постійного проживання в України (арк.с.50-52).

Постановою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 20.10.2011 у справі №2а-2847/11/270 в задоволенні цього позову відмовлено (арк.с.53-54). Це судове рішення набрало законної сили.

Таким чином, дозвіл на міграцію та посвідка на право постійного мешкання в Україні

ОСОБА_1 є недійсними.

Зазначеним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав, тому прийшов до помилкового висновку щодо необґрунтованості позовних вимог.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач ухилився від виконання рішення про примусове повернення Управління ДМС України в м. Севастополі від 18.01.2012 в частині заборони в'їзду на територію України строком на 3 роки та знаходиться на території держави без законних на те підстав, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 3 частини першої статті 198, п.3,4 частини першої статті 202, п.3 частини першої статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Апеляційну скаргу Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 11.12.12 у справі № 2а-2393/12/2770 скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі задовольнити.

Примусово видворити за межі території України громадянина Республіки Киргизстан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця Республіки Киргизстан, м.Джалалабад.

постанова набирає законну силу з моменту проголошення, може бути оскарження безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня складення у повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 січня 2013 р. о 16:00 год.

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко